Найбільшого скорпіона в історії Землі випадково виявили у музейній колекції

Науковці з Університету Манчестера описали одного з найбільш вражаючих доісторичних хижаків, який понад півтора століття залишався практично непоміченим у музейній колекції. Йдеться про гігантського скорпіона Praearcturus gigas, що жив приблизно 415 мільйонів років тому в ранньому девонському періоді.

Дослідники встановили, що ця істота досягала близько одного метра в довжину, а її клешні сягали майже 16 сантиметрів. За розмірами Praearcturus значно перевершував сучасних скорпіонів і став одним із найбільших представників членистоногих свого часу.

Особливий інтерес викликає те, що викопні рештки були знайдені не під час нових розкопок, а серед музейних зразків, які зберігалися понад 150 років. Лише сучасні методи дослідження дозволили зрозуміти, наскільки унікальною була ця знахідка.

Головний автор дослідження доктор Річард Говард зазначає, що образ гігантських членистоногих зазвичай асоціюється з кам’яновугільними лісами, де мешкали величезні багатоніжки та комахи. Однак Praearcturus жив щонайменше на 50 мільйонів років раніше — у часи, коли на Землі ще не існувало лісів, а наземні екосистеми лише починали формуватися.

Тодішній світ кардинально відрізнявся від сучасного. Замість дерев планету вкривали низькорослі рослини та примітивні гриби. Саме в такому середовищі, майже за 200 мільйонів років до появи динозаврів, цей хижак займав вершину харчового ланцюга.

Науковців особливо зацікавило питання, як скорпіон зміг досягти таких розмірів у відносно бідних екосистемах. Одне з пояснень полягає у відсутності серйозної конкуренції. У ранньому девоні великих наземних тварин практично не існувало, що дозволяло Praearcturus займати домінуюче положення серед хижаків.

Водночас будова тіла свідчить, що спосіб життя цієї істоти міг бути частково пов’язаний із водним середовищем. Зокрема, на це вказують особливості її бічних пластин — структур, які часто зустрічаються у водних членистоногих.

За словами дослідників, відсутність розвинених наземних екосистем могла змушувати гігантського скорпіона проводити частину часу у водоймах, де було більше доступної здобичі. Саме водне середовище могло стати одним із ключових факторів, які дозволили йому досягти таких значних розмірів.

На думку вчених, Praearcturus gigas є важливим свідченням одного з найцікавіших періодів в історії життя на Землі — часу, коли тварини лише починали освоювати сушу та пристосовуватися до життя за межами океанів.

Як зазначив співавтор дослідження, заслужений науковець Лондонського музею природної історії Грег Еджкомб, у той період межа між морем і сушею була набагато менш чіткою, ніж сьогодні. Саме тому Praearcturus дає дослідникам унікальну можливість зрозуміти, як перші великі тварини пристосовувалися до швидко змінюваного середовища та закладали основу для подальшої еволюції наземного життя.