Мінфін зафіксував скорочення держборгу: що стоїть за цією аномалією

Державний борг України вперше за тривалий час продемонстрував скорочення у валютному вимірі. За даними Міністерства фінансів, станом на 30 квітня 2026 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу становила 9,3 трлн грн, або 181 млрд євро та 212 млрд доларів США.

Порівняно з початком року борг у доларовому еквіваленті скоротився приблизно на 1,3 млрд доларів, а в євро — майже на 190 млн. Водночас у гривневому вимірі борг продовжив зростання та лише за квітень збільшився більш ніж на 112 млрд грн.

Експерти пояснюють таку ситуацію не реальним зменшенням боргового навантаження, а переоцінкою зобов’язань через зміну валютних курсів.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що ключову роль відіграла девальвація гривні. Через ослаблення національної валюти внутрішній борг, номінований у гривні, у доларовому еквіваленті виглядає меншим, хоча фактично його обсяг не скоротився.

Крім того, на статистику вплинуло зміцнення долара щодо євро, оскільки майже 45% українського державного боргу номіновано саме в європейській валюті.

Економісти також наголошують, що нинішнє скорочення має тимчасовий характер. Україна очікує на нові значні кредитні надходження від міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. Після їх отримання загальний обсяг боргу знову почне зростати.

Президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук вважає, що нинішня ситуація є радше технічною паузою між погашенням попередніх зобов’язань та отриманням нових коштів. За його словами, зниження на кілька мільярдів доларів не свідчить про зміну довгострокового тренду.

При цьому експерти відзначають позитивні зміни у структурі боргу. Україна поступово заміщує дорогі внутрішні запозичення через ОВДП дешевшими зовнішніми кредитами від міжнародних партнерів. Завдяки цьому середньозважена ставка обслуговування державного боргу продовжує знижуватися.

За оцінками фахівців, наразі головним фактором фінансової стійкості України залишається міжнародна підтримка. Близько двох третин державного боргу припадає на пільгові кредити від урядів іноземних держав та міжнародних фінансових організацій, а основні ризики пов’язані не зі здатністю обслуговувати борг сьогодні, а з майбутніми умовами його погашення після завершення війни.

Експерти сходяться на думці, що поточне зменшення боргу є радше бухгалтерським ефектом, ніж ознакою реального скорочення державних зобов’язань. У найближчі роки боргове навантаження України, ймовірно, продовжить зростати разом із надходженням нових пакетів фінансової допомоги від міжнародних партнерів.