Євроінтеграція, відповідальність і цифровізація: перші підсумки ХI Форуму із реструктуризації та банкрутства

Сьогодні в Києві проходить ХI Форум із реструктуризації та банкрутства, організований видавництвом «Юридична практика» та Асоціацією українських корпоративних радників за підтримки Міністерства юстиції України. Генеральним партнером заходу виступає EQUITY, експертним — «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», професійним — L.I. Group, стратегічним — ARIO, галузевим — ADER HABER.

Перша панельна дискусія була присвячена ключовим трендам галузі неплатоспроможності — законодавчим змінам, євроінтеграційним процесам, розвитку судової практики, цифровізації та професійним стандартам арбітражних керуючих.

Модератор сесії, керуючий партнер EQUITY Олег Маліневський, окреслив стратегічний контекст дискусії: «Галузь неплатоспроможності — це галузь, яка дає шанс на друге життя, дає шанс на відновлення. І на моє переконання, головний ризик, який створює певну загрозу — це фактор невизначеності. Наша перша сесія має стратегічне, фундаментальне значення: ми повинні визначити, куди, на яких принципах, до яких цілей ми йдемо, борючись з цими складними часами».

За його словами, невизначеність стосується одразу трьох напрямів: реагування держави на виклики війни, подальшого руху до Європейського Союзу та розвитку самої галузі банкрутства з урахуванням накопиченого досвіду.

Судова практика: фокус на відповідальності та ефективності

Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський представив огляд актуальних судових трендів. Він наголосив, що інститут банкрутства є не лише правовим механізмом, а й інструментом економічної політики держави, від ефективності якого залежить стабільність фінансової системи та інвестиційне середовище.

Серед тенденцій — зростання кількості справ щодо неплатоспроможності фізичних осіб та поява перших проваджень у межах нової процедури превентивної реструктуризації. Значну увагу суд приділяє питанням солідарної та субсидіарної відповідальності. «В 2025 році формувалися чіткі критерії вини, причинно-наслідкового зв’язку, стандарту поведінки керівника, визначення розміру відповідальності», — зазначив доповідач.

Окремо він звернув увагу на практику закриття проваджень, що тривають роками без реального економічного сенсу, а також на боротьбу із зловживаннями у процедурах банкрутства. «КГС ВС займає чітку позицію: суд не є місцем безцеремонної процесуальної гри. Учасники не можуть використовувати інструменти процедури банкрутства для досягнення незаконних цілей», — прокоментував Олег Васьковський.

Серед пріоритетів найближчого періоду — подальша спеціалізація суддів, розвиток превентивної реструктуризації, скорочення строків процедур та формування сталої практики щодо відповідальності за зловживання.

Позиція Міністерства юстиції: євроінтеграція і цифровізація

Заступниця Міністра юстиції України Людмила Кравченко зосередилася на трансформації системи банкрутства в умовах війни та економічної турбулентності. За її словами, Україна не лише імплементує європейські директиви, а й формує власну практику в умовах безпрецедентних викликів — окупації, релокації бізнесу та зростання кількості процедур неплатоспроможності фізичних осіб. Такі обставини, за її словами, «ніде, ніколи, ні в кого не виникали» в подібному масштабі.

Вона також повідомила про підготовлений Мін’юстом законопроєкт щодо вдосконалення процедур банкрутства мікро-, малих і середніх підприємств, який уже внесено до Верховної Ради після консультацій із Європейською комісією.

Окремий акцент зроблено на цифровізації. Створення автоматизованої системи банкрутства, яка об’єднає електронні кабінети арбітражних керуючих, реєстри та доступ для судів і кредиторів, розглядається як інструмент підвищення прозорості та ефективності процедур.

Дискусія про призначення арбітражних керуючих

Жваве обговорення викликало питання призначення арбітражних керуючих. Керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Сергій Боярчуков звернув увагу на ризики конфлікту інтересів у чинній моделі, коли кандидатуру пропонує ініціюючий кредитор. «У арбітражного керуючого немає жодної цілі і мети щодо відновлення платоспроможності, у нього виключно одна задача — це погашення саме вимог саме ініціюючого кредитору в привілейований спосіб», — констатував пан Боярчуков.

Він висловився за впровадження автоматизованої системи розподілу керуючих, яка могла б мінімізувати вплив окремих кредиторів.

Втім, не всі учасники вважають автоматизацію універсальним рішенням. Радник ADER HABER Олександр Удовиченко зазначив: «Була хороша ідея стосовно якогось визначення рівня кваліфікації арбітражних керуючих, якогось реєстру, який би ввела та сама самоврядна організація. Здається, до цього варто повернутися. Це в інтересах тих, хто кваліфіковані, досвідчені, розумні, зробити такий реєстр. Ми і так знаємо на ринку, хто більш кваліфікований, хто менш. Але, щоб заполучити такого у справу, доводиться маніпулювати різними, так би мовити, засобами».

Старший партнер ARIO Юліан Хорунжий також наголосив, що автоматизований розподіл не є панацеєю. «Як на мене більш вірним в даному випадку було би повернення до ідеї, яка була закладена в Кодексі з урахуванням нещодавніх змін в частині того, що заінтересовані кредитори не мають права голосу і відповідно кредитори, які не є заінтересованими, мали би отримати безумовне право змінити арбітражного керуючого в будь-який момент, якщо арбітражний керуючий діє в інтересах ініціюючого кредитора. Але, як ви бачите, скільки людей, скільки й думок, тому оптимальної системи призначення арбітражного керуючого в світі не існує», — прокоментував пан Хорунжий.

Він також звернув увагу на складність імплементації положень Директиви ЄС 2019/1023 щодо спрощених процедур банкрутства, застерігши від ризику повернення до практик, що раніше створювали можливості для зловживань.

Подальші зміни та роль Prozorro.Продажі

Голова наглядової ради АТ «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» Ілля Михайлов повідомив про напрацювання щодо вдосконалення процедур реалізації активів у межах банкрутства. Зокрема, вже запроваджено механізм блокування другого учасника аукціону до моменту завершення угоди переможцем, що має мінімізувати маніпуляції.

Водночас він порушив тему мораторіїв на виконання судових рішень. «З точки зору євроінтеграції, наявність мораторіїв прямо протирічить ключовому принципу, на якому побудований Євросоюз – це виконання рішень судів», — прокоментував спікер, наголосивши на необхідності продовжувати дискусію щодо поступового зняття обмежень навіть в умовах складного періоду.

ХI Форум із реструктуризації та банкрутства вкотре підтвердив, що галузь перебуває на етапі системної трансформації. Поєднання євроінтеграційних зобов’язань, викликів воєнного часу та потреби у підвищенні довіри до процедур формує новий порядок денний для законодавця, судів та професійної спільноти.