Держборг перевищив 9,2 трлн грн: Рахункова палата оприлюднила звіт за I квартал 2026 року

Рахункова палата оприлюднила результати аналізу виконання Державного бюджету України у першому кварталі 2026 року. Аудитори констатують, що бюджет виконувався в умовах значних економічних та безпекових викликів, серед яких дефіцит енергетичних ресурсів, пошкодження інфраструктури внаслідок російських атак, логістичні труднощі, девальвація гривні та затримка міжнародної фінансової допомоги.

Відповідний висновок був затверджений 9 червня під головуванням очільниці Рахункової палати Ольги Піщанської.

Доходи бюджету перевищили трильйон гривень

За підсумками січня-березня доходи державного бюджету становили 1,02 трлн грн, що на 10% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

План надходжень загального фонду був перевиконаний на 24,9 млрд грн. Основними факторами стали міжнародні гранти, надмірно сплачений податок на прибуток підприємств, а також надходження від акцизів на імпортовані тютюнові вироби та рідини.

Водночас Рахункова палата застерігає, що частина такого перевиконання має тимчасовий характер і може призвести до недоотримання доходів у наступних бюджетних періодах.

Окреме занепокоєння викликає зростання податкового боргу бізнесу. Від початку року він збільшився на 9,6 млрд грн і досяг 242,9 млрд грн.

Економіка вперше продемонструвала спад

Одним із найважливіших висновків звіту стало скорочення реального ВВП України на 0,5%. Це перше зниження економічної активності після безперервного зростання, яке тривало з другого кварталу 2023 року.

Також аудитори зафіксували скорочення обсягів виробництва в ключових галузях економіки:

• транспорт — мінус 12,9%;
• будівництво — мінус 4,7%;
• промисловість — мінус 1,1%.

При цьому інфляційний тиск залишається значним. Зростання цін виробників промислової продукції перевищило прогнозні показники майже удвічі.

На оборону витратили майже 789 млрд грн

Видатки державного бюджету у першому кварталі склали 1,15 трлн грн.

Найбільшим напрямом фінансування залишився сектор безпеки та оборони, на який було спрямовано 788,7 млрд грн. Із цієї суми близько 314,2 млрд грн становило грошове забезпечення військовослужбовців.

Водночас Рахункова палата оцінює, що до кінця року потреба сектору безпеки та оборони буде на 365,6 млрд грн більшою, ніж передбачено чинним бюджетом.

Паралельно аудитори звернули увагу, що у першому кварталі розпорядники коштів сектору безпеки та оборони не використали 201,5 млрд грн запланованих видатків через зміну пріоритетів закупівель, нестачу постачальників та затримки виконання контрактів.

На соціальні виплати та допомогу населенню за три місяці було спрямовано 170,2 млрд грн, а на субсидії та трансферти підприємствам і організаціям — 120,6 млрд грн.

Інвестпроєкти та відновлення відстають від планів

Серйозні зауваження аудитори висловили щодо реалізації бюджетних програм та інвестиційних проєктів.

Станом на кінець березня у встановлені строки не були затверджені майже 69% необхідних порядків використання бюджетних коштів. У результаті не були проведені видатки на 8,7 млрд грн, а також не надані кредити на 2 млрд грн.

Виконання програм публічних інвестицій виявилося особливо низьким — лише 12% від плану. За 20 бюджетними програмами на суму 5,3 млрд грн фінансування взагалі не розпочалося.

Окремо Рахункова палата звернула увагу на ситуацію з фондом ліквідації наслідків збройної агресії. Попри наявність 3,2 млрд грн ресурсу, протягом першого кварталу уряд не ухвалив жодного рішення щодо використання цих коштів. Водночас на початок квітня невиплаченими залишалися 23,8 млрд грн компенсацій за знищене житло за вже погодженими заявами громадян.

Борг зріс до 9,23 трлн грн

Державний та гарантований державою борг України за перший квартал зріс на 2,1% і досяг 9,23 трлн грн.

Особливу увагу аудитори приділили збільшенню частки боргу, номінованого в іноземній валюті. За три місяці вона зросла з 76,4% до 79,1%, що підвищує залежність боргової стійкості держави від валютних коливань.

Крім того, надходження від державних запозичень для фінансування дефіциту бюджету та погашення боргу виявилися на 273 млрд грн меншими від плану.

Як зазначила голова Рахункової палати Ольга Піщанська, головною причиною стало неповне виконання Україною окремих індикаторів реформ у межах програми Ukraine Facility, через що Європейський Союз відтермінував виділення частини запланованої фінансової підтримки.

У Рахунковій палаті наголошують, що подальше виконання бюджету у 2026 році значною мірою залежатиме від темпів економічного відновлення, стабільності міжнародного фінансування та ефективності управління державними видатками в умовах триваючої війни.