Путінська економіка втратила стійкість: у ЄС попереджають про можливий фінансовий шок у Росії

Економіка Росії перебуває у «вибухонебезпечному стані» через переведення країни на воєнні рейки та накопичення системних дисбалансів. Такий висновок міститься в новій доповіді, підготовленій експертами з кіл європейських спецслужб, повідомляє німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ). На думку авторів документа, останньою краплею для російської економіки може стати зовнішній шок, зокрема масштабний пакет санкцій проти банківського сектору або стійке падіння світових цін на нафту.

Особливу занепокоєність аналітиків викликає стан російської банківської системи. У доповіді зазначається, що баланси банків були «штучно роздуті», а для залучення клієнтів та інвесторів в умовах високих відсоткових ставок фінансові установи суттєво знизили пороги прийнятних ризиків.

Окремою проблемою стала масова видача субсидованих державою іпотечних кредитів. На думку експертів, це призвело до стрімкого зростання цін на нерухомість і створило ризик формування «цінової бульбашки» та подальшої хвилі дефолтів.

Додатковий тиск на банківський сектор чинить перекладання на банки частини боргових зобов’язань у межах державно-приватних партнерств у регіонах РФ. У результаті фінансові установи змушені покривати збитки від низькорентабельних проєктів і проблем із погашенням боргів регіонів.

У доповіді також йдеться про накопичення так званих прихованих боргів. Йдеться про пільгові кредити, які банки видавали оборонним підприємствам під тиском Кремля, незважаючи на їхні величезні фінансові потреби.

За даними авторів документа, ще восени 2025 року російська влада почала серйозно побоюватися, що протягом найближчих 12 місяців країна може зіткнутися з банківською кризою, попри спроби Центробанку втримати ситуацію під контролем.

Експерти наголошують, що Росія досі зберігає «видимість динамічної економіки», однак цей образ дедалі менше відповідає реальному стану справ.

Навіть російський уряд фактично визнає стагнацію економіки протягом останніх двох років. Офіційний прогноз економічного зростання на 2026 рік уже знижений до 0,4%.

Економісти Кільського інституту світової економіки та стокгольмського Institute of Transition Economics вважають навіть цей показник надто оптимістичним.

У доповіді також зазначається, що кредитний портфель російських банків продовжує погіршуватися через труднощі бізнесу з обслуговуванням боргів. Уповільнення економічної активності може прискорити хвилю корпоративних банкрутств. При цьому державна підтримка концентрується переважно на оборонному секторі, тоді як цивільні підприємства дедалі частіше стикаються із проблемами рефінансування.

За оцінками Центробанку РФ, близько 10% корпоративних кредитів уже належать до проблемних. Ще складніша ситуація склалася на ринку споживчого кредитування. За даними самого регулятора, частка проблемних споживчих позик у квітні досягла 13,1%.

Окрему увагу аналітики приділяють зростаючому тиску на російський Центробанк. Глава регулятора Ельвіра Набіулліна на початку червня пропустила низку публічних заходів, зокрема Петербурзький міжнародний економічний форум та відеоконференцію президента РФ із урядом. На цьому тлі диктатор путін публічно закликав до зниження ключової ставки, що викликало дискусії щодо подальшої незалежності російського Центробанку.

Додаткове занепокоєння викликає й новий закон, який дозволяє Міністерству фінансів Росії збільшувати державний борг понад затверджені бюджетом межі без окремого погодження парламенту. За оцінками російського уряду, лише цього року витрати на війну проти України виявляться щонайменше на 24 млрд євро вищими, ніж планувалося раніше.

На думку авторів доповіді, сукупність цих факторів робить російську економіку дедалі більш вразливою до зовнішніх шоків і ставить під сумнів її здатність довго підтримувати нинішню модель воєнної мобілізації.