МЗС України оновило стратегію публічної дипломатії до 2030 року: ШІ-зображення війни заборонили

Міністерство закордонних справ України презентувало оновлену Стратегію публічної дипломатії та Комунікаційну стратегію на 2026–2030 роки.

Відповідні документи представив речник МЗС Георгій Тихий.

За його словами, Україна змушена протистояти державі-агресору, яка має значні фінансові та інформаційні ресурси, тому ключовими інструментами української дипломатії мають стати професійність, технологічність та креативний підхід.

«Ми маємо справу з ворогом із колосальними ресурсами. Протиставити йому ми можемо лише свою професійність, сумлінність, те, що ми відстоюємо правду; наш креатив, технології і нестандартні підходи. Насправді, дуже схожа ситуація на полі бою», – зазначив дипломат.

Нові стратегії визначають пріоритети та інструменти стратегічних комунікацій і публічної дипломатії, покликані формувати образ України як вільної, демократичної та сучасної держави з багатою історією та культурним різноманіттям.

Документи базуються на кількох ключових принципах. Серед них – ціннісний підхід, повага до аудиторії та полілог, проактивне просування української позиції у світі, взаємовигідне партнерство та розвиток горизонтальних зв’язків, системність, сталість, адаптивність і глобальна ізоляція держави-агресора.

Окремий блок присвячений кризовим комунікаціям. Стратегії передбачають оновлення механізмів реагування та скорочення алгоритму дій у кризових ситуаціях, що має підвищити оперативність державних комунікацій.

Серед нововведень також з’явилися чіткі правила щодо використання технологій штучного інтелекту.

Зокрема, документи забороняють створення зображень війни за допомогою ШІ. Крім того, відповідальність за будь-який контент, створений із використанням технологій штучного інтелекту, покладається на людину, яка його генерує або поширює.

Стратегії також встановлюють жорсткі обмеження у сфері взаємодії з російською пропагандою.

У МЗС наголошують, що Україна в жодному вигляді не взаємодіятиме з російськими пропагандистськими структурами. Водночас допускається співпраця з незалежними медіа, які мовлять на аудиторії Росії, Білорусі та країн Центральної Азії. Така взаємодія має здійснюватися лише з чітким розумінням цілей комунікації, регіональної специфіки та можливих ризиків.

Ще одним нововведенням стало запровадження поняття «світове українство» як окремого суб’єкта та партнера публічної дипломатії України.

Крім того, документи закріплюють поняття комунікаційної спільноти МЗС, до якої входитимуть подружжя дипломатів, Український інститут, Центр протидії дезінформації, державні медіа та представники громадянського суспільства.

У Міністерстві закордонних справ переконані, що оновлені стратегії мають підвищити ефективність міжнародних комунікацій України, посилити боротьбу з дезінформацією та допомогти більш системно просувати українські інтереси на міжнародній арені в умовах тривалої російської агресії.