Чи будуть автоматично списувати борги за комуналку з рахунків боржників?

З кінця березня 2021 року в Україні запустили автоматичну систему списання боргів з банківських рахунків. Отримавши припис про стягнення заборгованості від приватного або державного виконавця, фінустанова зобов’язана його виконати. Спочатку кошти будуть арештовані, а потім перераховані на користь ініціатора стягнення в розмірі боргу. Процедура буде стосуватися різного роду заборгованостей, починаючи від штрафів для автомобілістів, закінчуючи комунальними боргами, – повідомляє Простоправо.

На сьогоднішній день загальна заборгованість українців за житлово-комунальні послуги перевищила 80 млрд грн. Однак підлягають стягненню тільки ті заборгованості, за якими прийнято відповідне судове рішення.

Для цього юридична або фізична особа, перед яким сформована заборгованість, має ініціювати судове провадження щодо неплатника.

“Стягнути з боржника кошти можна тільки на підставі того, що він не сплатив якісь поточні комунальні платежі. Це може статися тільки в разі, якщо ЖЕК подав на нього в суд, який, в свою чергу, виніс рішення про стягнення”, – пояснює приватний виконавець Андрій Авторгов.

У разі комунальних боргів провадження здійснюється за спрощеною судовою процедурою, зазначив старший партнер АО “Кравець і партнери” Ростислав Кравець. Він додає, що після того, як комунальне підприємство отримало судовий наказ про примусове стягнення коштів, боржник може його оскаржити.

Якщо цього не відбувається, тоді документ набирає законної сили.

“Потім комунальне підприємство бере виконавчий лист і передає його державному або приватному виконавцю. Він уже відкриває виконавче провадження і вносить дані до Єдиного реєстру боржників”, – говорить Кравець.

Тільки після попадання боржника до реєстру його майно може бути заарештовано і перераховано на користь стягувача. В першу чергу списуватися будуть саме кошти з банківських рахунків.

Комунальне підприємство (КП) може ініціювати судове провадження щодо боргу будь-якого розміру, накопиченого за будь-який період. Однак на практиці, зазначає експерт в сфері ЖКГ Марія Яковлєва, КП не мають можливості судитися з усіма боржниками – для цього у них недостатньо кадрових ресурсів.

“Комунальні підприємства часто наймають компанії, які займаються стягненням боргів. Тому що об’єктивно стягнення боргу – клопіткий процес”, – в свою чергу зауважив Ростислав Кравець.

З іншого боку, продовжує Яковлєва, підприємства розмежовують “злісних боржників”, які мають гроші, але не оплачують комуналку принципово, і тих, хто не може цього зробити з об’єктивних причин.

“З тими, хто втратив дохід, не отримав субсидію, звичайно, можна судитися, але стягнути кошти нереально і нема з чого”, – зазначила Яковлєва.

Вона додає, що споживачі комунальних послуг, які не мають коштів для їх оплати, можуть звернутися в КП за реструктуризацією заборгованості – тоді в підприємстві узгодять графік її погашення, в якому будуть прописані дати і суми оплати.

“Графік буде залежати як від ваших можливостей, так і від можливостей комунального підприємства. На 100 років його не можна підписати, але є багато прикладів, коли люди взимку або не оплачують комуналку, або оплачують її в неповному розмірі, а потім погашають накопичену заборгованість в неопалювальний сезон, з квітня по жовтень, або протягом року”, – розповіла Яковлєва.

Незважаючи на все вищесказане, саме борги за комуналку стають найбільш частою причиною для відкриття виконавчого провадження.

В Єдиному реєстрі боржників зараз знаходяться дані про виконавчі провадження на суму в 5,5 млн грн – по ним до кінця 2020 року було відкрито 342 тис. справ за несплату комуналки, головним чином, за опалення. Це на 50% більше, ніж в кінці 2019 роки (227 тис.).

Вже за підсумками лютого в Україні було відкрито майже 360 тис. виконавчих проваджень за комунальні борги.