Блокування пенсій та соцвиплат: Верховний Суд переклав відповідальність за зняття арешту на громадян

Державні виконавці мають законне право накладати арешт на банківські рахунки українців, навіть якщо туди надходять пенсії або соціальні допомоги, якщо система фінансової установи не ідентифікує їх як «рахунки зі спеціальним режимом». Згідно з новим судовим прецедентом, відповідальність за доведення цільового призначення коштів та подальше зняття блокування повністю лежить на самих боржниках, а не на державі чи банку. Про це повідомляє Верховний Суд.

Презумпція правомірності арешту

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС) поставила крапку у суперечках щодо законності раптового блокування соціальних рахунків. Розглядаючи скаргу фізичної особи на дії державного виконавця, суд підтвердив, що арешт коштів у межах суми боргу під час відкриття виконавчого провадження є абсолютно правомірним кроком.

Юридична логіка полягає в тому, що якщо банківський рахунок не має офіційного статусу «спеціального режиму використання», а на нього можуть зараховуватися гроші з різним цільовим призначенням (наприклад, як пенсія, так і звичайні приватні перекази), банк часто не має вичерпної інформації про характер надходжень. Відповідно, банк не може вказати виконавцю, які кошти можна арештовувати, а які — ні. У таких умовах виконавець діє в межах закону, блокуючи рахунок «наосліп».

Доведення походження коштів — проблема боржника

Судді наголосили, що сам факт накладення арешту не дорівнює автоматичній конфіскації чи безповоротному списанню захищених законом соціальних виплат. Це лише тимчасове блокування права розпоряджатися грошима на період з’ясування обставин.

Однак знімати цей арешт виконавець зобов’язаний лише після того, як отримає від банку або від самого боржника документальне підтвердження того, що заморожені кошти є саме пенсією чи соцвиплатою. Якщо банк промовчав, а боржник не звернувся до установи за відповідними довідками і не надав їх до виконавчої служби, подальші дії виконавця (аж до списання коштів у рахунок боргу) суд протиправними не визнає.

Майно, яке захищене від конфіскації

Попри жорсткість фінансових санкцій, закон встановлює межі щодо фізичного майна боржників. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», навіть за наявності значних і доведених боргів, виконавці не мають права забирати базові речі. До списку майна, на яке не може бути звернено стягнення, належать:

• предмети щоденного побутового та особистого вжитку, необхідні для задоволення фізіологічних і гігієнічних потреб;
• речі індивідуального користування та одяг;
• усі лікарські засоби;
• мінімальний набір меблів і побутової техніки (по одному ліжку та стільцю на кожну особу, а також один стіл, одна шафа та один холодильник на всю родину).

Системні прогалини та скасування «воєнного ліміту»

Згідно з частиною 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення боргів з рахунків, на які надходять виключно пенсії, соціальна допомога чи виплати особам з інвалідністю, суворо заборонено. Однак на практиці в Україні не існує жорсткого технічного поділу карток на виключно «соціальні» та «звичайні поточні», що регулярно призводить до помилкових блокувань з боку Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП).

Ситуація для боржників різко ускладнилася у травні 2023 року, коли уряд скасував норму воєнного часу, що забороняла арештовувати рахунки, якщо сума боргу була меншою за 100 000 гривень. Відтоді рахунки блокують навіть за найдрібніші заборгованості (наприклад, неоплачені штрафи за порушення ПДР чи комунальні борги). Щоб не залишитися без засобів до існування під час заблокованого рахунку, закон дозволяє боржнику звернутися до виконавця із заявою про розблокування гарантованої суми для поточних витрат (у розмірі двох мінімальних зарплат на місяць), проте цей механізм також не працює автоматично і потребує активних дій від громадянина.