Аптеки на межі: нові правила МОЗ можуть призвести до масових банкрутств на фармринку

Український фармацевтичний ринок опинився на межі системної кризи. Через нові державні обмеження тисячі аптек, особливо в малих населених пунктах та прифронтових районах, ризикують збанкрутувати.

Про це у своїй авторській колонці заявила виконавча директорка мережі «Аптека 9-1-1» Юлія Клименюк, попереджаючи: чинна модель регулювання фармринку створює умови, за яких аптечний бізнес стає збитковим.

«Є високий ризик того, що значна частка аптек через збитковість зачиниться, а населення отримає гірший доступ до медикаментів», — наголошує Клименюк.

Що сталося?

З 1 березня 2025 року в Україні заборонено укладати нові маркетингові договори між аптеками та виробниками ліків — один з основних джерел доходу аптечних мереж. Замість цього МОЗ запропонував нову модель розрахунку — так звану «20% + 3%», яка, за оцінкою експертів, залишає аптекам лише 4,4% доходу з маркетингу замість економічно обґрунтованих 12–15%.

До змін аптеки отримували 10–25% від обсягу продажів препаратів за маркетингові послуги — саме ці кошти сприяли зниженню цін, підтримували конкуренцію та дозволяли аптекам виживати в умовах війни.

Результат: мінус у касі, мінус в аптеках

• Рентабельність аптек у квітні 2025 року становила -6%, більшість мереж за підсумками ІІ кварталу також показують від’ємний фінансовий результат.
• Борг перед дистриб’юторами зростає, асортимент скорочується, а десятки аптек у прифронтових та сільських громадах можуть бути зачинені вже найближчим часом.
• Держава щомісяця втрачає до 1 млрд грн податків через кризу в аптечному секторі.

Пацієнти не виграли — лише виробники

Попри обіцянки знизити ціни на ліки після скасування маркетингових виплат, фармвиробники зберегли стару цінову політику, натомість заощадили близько 7,5 млрд грн, зазначає Клименюк.

Водночас аптечні мережі, позбавлені маркетингових компенсацій, втратили можливість формувати конкурентну ціну для пацієнтів, а вартість ліків знову почала зростати.

“Це політична помилка, а не реформа”

«На зміст проєкту цього документу впливала група українських фармвиробників із метою зафіксувати додаткові прибутки на стороні заводів», — прямо заявляє Клименюк.

Особливо це вдарило по мережах, які працюють на фронтових територіях. Мережа «Аптека 9-1-1» з початку повномасштабної війни втратила понад 150 аптек, з яких більше ніж 60 — повністю зруйновані або розграбовані. Відновлення цих точок вимагає значних ресурсів — яких нині просто немає.

Що пропонують?

Фахівці аптечного ринку наполягають на затвердженні узгодженої редакції законопроєкту, яка передбачає маркетингові виплати на рівні 12–15%. Це, за словами Юлії Клименюк, є своєрідною «вакциною» проти зростання цін, втрати доступності ліків та хвилі масових банкрутств аптек.

Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, українці можуть втратити не лише аптеки, а й стабільний доступ до необхідних медикаментів — особливо там, де це критично важливо для виживання.