Встановлено критерії до банків, у яких Центральний депозитарій та клірингові установи мають право відкривати валютні рахунки

9 грудня 2021, 09:44Новини184

Этот материал также доступен на русском

Центральний депозитарій та клірингові установи зможуть використовувати рахунки в різних банках, зокрема іноземних, з метою зниження ризиків.

  • Посилання скопійованоlink copied

Національний банк встановив критерії для банків, зокрема іноземних, у яких Центральний депозитарій цінних паперів (далі – Центральний депозитарій) та клірингові установи мають право відкривати рахунки в іноземній валюті, – повідомляє прес-служба НБУ.

Так, з 9 грудня Центральний депозитарій для виконання низки операцій в іноземній валюті, передбачених законодавством України, зможе використовувати валютні рахунки в банках, що відповідають його внутрішнім вимогам щодо оцінки ризиків, а також встановленим Національним банком критеріям:

для банків України – це наявність довгострокового кредитного рейтингу за міжнародною шкалою за зобов’язаннями в іноземній валюті, встановленого рейтинговими агентствами “Standard & Poor’s”, “Fitch Ratings” або “Moody’s Investors Service” на рівні, не нижчому від довгострокового кредитного рейтингу держави за зобов’язаннями в іноземній валюті, визначеного відповідним агентством на момент відкриття рахунку.

Із переліку банків, у яких Центральний депозитарій має право відкривати рахунки в іноземній валюті, виключаються такі, у статутному капіталі яких не менше ніж 75% акцій належать особам, місцезнаходження або реєстрації яких, зокрема:

  • віднесені Кабінетом Міністрів до переліку офшорних зон;
  • визнані Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом;
  • не виконують чи неналежним чином виконують міжнародні рекомендації у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

З відповідного переліку також виключаються банки, що порушували установлені Національним банком економічні нормативи два та більше разів впродовж останніх трьох місяців до моменту відкриття рахунку;

для іноземних банків – це наявність мінімального довгострокового кредитного рейтингу за міжнародною шкалою, визначеною “Standard & Poor’s”, “Fitch Ratings” або “Moody’s Investors Service”, або не нижчого за рівень “ВВВ” – за класифікацією “Standard & Poor’s” або “Moody’s Investors Service”.

Водночас Центральний депозитарій не матиме права відкривати рахунки у валюті у банках, держава реєстрації яких, зокрема:

  • віднесена Кабінетом Міністрів до переліку офшорних зон;
  • визнана Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом;
  • не виконує чи неналежним чином виконує міжнародні рекомендації у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Крім того, з 9 грудня клірингові установи та Центральний депозитарій для здійснення розрахунків у внутрішній системі обліку особи, що провадить клірингову діяльність, організації проведення розрахунків та діяльності центрального контрагента матимуть право використовувати валютні рахунки в іноземних банках, які відповідають їх внутрішнім вимогам, а також наведеним вище критеріям для іноземних банків. Центральний депозитарій та клірингові установи зможуть використовувати рахунки в різних банках, зокрема іноземних, з метою зниження ризиків.

Національний банк також визначив, що у разі, якщо банк перестане відповідати наведеним критеріям, Центральний депозитарій та клірингові установи мають впродовж шести місяців припинити використання рахунку, відкритого в такому банку.

Зазначені норми затверджені постановою Правління Національного банку України від 7 грудня 2021 року №137 “Про встановлення Національним банком України критеріїв для банків, у яких мають право відкривати рахунки в іноземній валюті Центральний депозитарій цінних паперів та клірингові установи відповідно до вимог законодавства”. Документ набирає чинності з 9 грудня 2021 року.

Довідково

Відповідні критерії були розроблені з метою гармонізації нормативно-правових актів Національного банку із:

  • законом №1587-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи”, прийнятого Верховною Радою 30 червня 2021 року (набрав чинності з 5 серпня 2021 року);
  • законом №738-Х “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів” прийнятого Верховною Радою 19 червня 2020 року (основні положення набрали чинності з 1 липня 2021 року).

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

НБУ

Статті • Влада i люди
Якщо намагатися пришвидшити темпи економічного зростання нацбанківськими інструментами, ми отримаємо або інфляцію, або бульбашки на фінансових ринках

НБУ

Статті • Влада i люди
Чи можна збільшити обсяги іпотечного кредитування без навантаження на державний бюджет?

НБУ

Статті • Влада i люди
Набувши популярності серед молоді, кешбек як інструмент підвищення лояльності невдовзі може зникнути з українського фінансового ринку

НБУ

Статті • Влада i люди
Чому державні банки готові підтримувати програму

НБУ

Статті • Влада i люди
1 липня минув рік, як Національний банк став регулятором для небанківських фінансових установ

Законодавство

Статті • Влада i люди
Законопроєкт «Про кредитні спілки», зареєстрований під № 5125, 1 червня 2021 року був розглянутий Верховною Радою України у першому читанні та прийнятий за основу