Верховна Рада розгляне закон про Український національний пантеон

У День Конституції України, 28 червня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №15360 «Про Український національний пантеон». Документ покликаний створити загальнонаціональне місце пам’яті для вшанування найвидатніших діячів української історії.

Під час урочистостей з нагоди 30-річчя Конституції глава держави наголосив, що новий Пантеон має об’єднати імена всіх героїв, які в різні історичні епохи боролися за незалежність України, розбудовували державу та надихали українців.

«Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію», — заявив президент.

Відповідно до законопроєкту, Український національний пантеон стане загальнодоступним меморіальним комплексом, який розмістять у столиці України — Києві. Він перебуватиме у державній власності та не підлягатиме приватизації чи передачі в оренду.

Документ також визначає особливий правовий режим Пантеону, порядок його проєктування, будівництва, утримання та ухвалення рішень щодо почесного перепоховання видатних українців. Передбачено, що проєкт Пантеону обиратимуть на відкритому міжнародному або всеукраїнському архітектурному конкурсі, а фінансування здійснюватиметься коштом державного бюджету та інших не заборонених законом джерел.

Кого можуть вшанувати

Законопроєкт передбачає, що у Пантеоні можуть бути вшановані державні діячі різних історичних епох, президенти України (крім усунутих з посади в порядку імпічменту), головнокомандувачі українських військових формувань різних періодів, а також особи, які зробили винятковий внесок у здобуття незалежності, державотворення, розвиток української культури, науки, освіти, спорту, мови, громадянського суспільства та релігії.

Окремо передбачена можливість вшанування українських лауреатів Нобелівської премії та діячів світового рівня, пов’язаних з Україною.

Документ визначає й перелік осіб, пам’ять яких не може бути увічнена в Пантеоні. Зокрема, це стосується осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок за злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Також заборона поширюється на осіб, які підпадають під дію законів про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, деколонізацію та заборону пропаганди російської імперської політики й символіки російської агресії.

Для розгляду кандидатур законопроєктом пропонується створити постійний колегіальний дорадчий орган, до складу якого увійдуть представники Українського інституту національної пам’яті, наукових установ, закладів освіти, громадських організацій та фахівці у сфері історії, культури, безпеки, мистецтва, науки, спорту й релігії. Саме цей орган готуватиме висновки щодо кандидатур для подальшого розгляду парламентом.

Пантеон стане частиною державної політики пам’яті

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що ухвалення закону має сприяти відновленню історичної справедливості, формуванню національної пам’яті та консолідації українського суспільства навколо спільної історії. Крім того, документ передбачає створення Книги пам’яті, почесну варту на території Пантеону та проведення державних церемоній, зокрема вручення найвищих державних нагород.