У кожного птаха своя пісня – парламентарії пофілософствували з приводу правок до Кодексу з процедур банкрутства

Глушко Сергій
1 липня 2021, 19:53
9984 хвилини читати

Після пояснення незрозумілих для народних депутатів юридичних термінів, законопроект 4409 був рекомендований до ухвалення у другому читанні і в цілому

  • Посилання скопійованоlink copied

Поменше «незрозумілих» юридичних термінів, поменше дискреції суду, а натомість побільше конкретних цифр, строків та визначень – таку позицію демонстрували члени Комітету ВР з питань економічного розвитку під час розгляду 30 червня 2021 року законопроєкту про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (реєстр. № 4409 від 20.11.2020) (друге читання).

Загалом, після ухвалення парламентом 1 червня законопроєкту у першому читанні, до запропонованих змін у КУзПБ надійшло 238 правок, 91 з яких було враховано.

При обговоренні остаточної редакції змін найбільш активними були народні депутати Степан Кубів та Сергій Тарута. Їх передовсім непокоїла вжита термінологія.

Зокрема, законопроєктом 4409 пропонувалось внести зміни до ч.3 статті 7 (“Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник”), у якій слова «та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство», замінити словами «або його майна, провадження в якій відкрито як до, так і після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно». Ось цей термін «невідкладно» дуже не сподобався Степану Кубіву, який запропонував замінити його на більш конкретний текст – «протягом двох робочих днів».

Як відомо, текст законопроєкту готувала Робоча група при Міністерстві юстиції України. Запрошена на засідання Комітету заступник міністра Валерія Коломієць намагалась пояснити, що на практиці часто трапляється, коли суд, в силу різних обставин, може не вкластися у чітко визначений законом короткий строк, тому підтримку на робочій групі знайшов термін «невідкладно», який дає певну дискрецію суду, і це вважають більш дієвим засобом.

Проте свого колегу з парламенту підтримав голова комітету Дмитро Наталуха, який висловив думку, що через відсутність конкретики, у нас в законодавстві багато чого не працює.

Представниця Мін’юсту не заперечувала проти конкретики, адже не бачила в цьому питанні нічого принципового. Зрештою, більшістю голосів вирішили залишити термін «невідкладно», а після нього додати слова – «але не пізніше 5 робочих днів».

Заступника голови комітету Сергія Таруту «потішив» інший термін – «принцип процесуальної економії», на який він надибав у тексті законопроєкту, що пропонував доповнити статтю 6 (“Судові процедури, які застосовуються щодо боржника”) новою частиною четвертою наступного змісту: «Під час здійснення судових процедур щодо боржника з метою зменшення строків провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд керується принципом процесуальної економії». Народний обранець не розумів, що збираються економити.

«Через це слово законопроєкт, власне, і потрапив до нашого комітету», – намагався віджартуватися Наталуха.

Валерії Коломієць знову довелося пояснювати. За її словами, цей термін «принцип процесуальної економії» запропонував використати Касаційний господарський суд у складі Верховного суду. Там цей термін зрозумілий і часто вживається у судових рішеннях, щоб нагадати усім учасникам справи, а також суддям нижчих інстанцій, що провадження у справі необхідно здійснювати у найкоротші строки.

Таруті все одно не вистачало конкретизації строків у тексті законопроекту. «Інакше ніхто нічого робити не буде», – скептично вважає він.

«Філософія даного терміну – у кожного птаха своя пісня», – підтримав колегу і висловив своє розуміння юридичної термінології Степан Кубів.

Проте, запропонувати щось інше не наважились і все залишили без змін.

Чомусь досить жваву дискусію викликала запропонована законопроектом нова дев’ята частина до статті 20 КУзПБ наступного змісту: «Відомості про здійснення заходів контролю за діяльністю арбітражних керуючих можуть розміщуватись в інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю)». Сплеск емоцій викликало, власне, слово «можуть».

Заступник міністра юстиції пояснила, що заходи контролю здійснюють не тільки органи Мін’юсту. Це робить саморегулівна організація арбітражних керуючих, що має право за зверненням учасника справи про банкрутство або за власною ініціативою здійснити перевірку, а також інші державні або правоохоронні органи, що виконують свої функції.

«Зобов’язувати усі контролюючі органи розміщувати свої матеріали на сторінках нашої системи ми не маємо права. Втім, коли вас цікавить особа арбітражного керуючого, вам достатньо пересвідчитися, чи є він у реєстрі, чи не застосовані до нього дисциплінарні стягнення, тобто, чи добросовісно він працює. До речі, можна переглянути всю історію притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. І це та інформація, внесення якої обов’язково здійснюється Міністерством юстиції», – зазначила Валерія Коломієць.

Раз у інших органів немає обов’язку вносити у систему додаткову інформацію про арбітражних керуючих, то вирішили навіть гіпотетичну можливість цього залишити у спокої. Слово «можуть» вилучили з тексту правки.

Частина 9 статті 20 КУзПБ запропонована у наступній редакції комітету: «Відомості про здійснення державним органом з питань банкрутства заходів контролю за діяльністю арбітражних керуючих розміщуються в інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю)».

Члени комітету виправили ще окремі технічні помилки, які були виявлені у законопроекті.

Зокрема, за пропозицією Олексія Мовчана, в порядок задоволення вимог кредиторів, а саме, в розподіл коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, додали оплату винагороди оператору електронного торговельного майданчика, на якому відбувались електронні торги, і що чомусь випало з уваги законодавця.

Більшістю голосів (9 із 13 присутніх) члени комітету підтримали законопроєкт 4409 і рекомендуватимуть Верховній Раді прийняти його у другому читанні і в цілому з техніко-юридичними правками. Не голосували – Сергій Тарута і Микола Скорик, утримались – Степан Кубів і Ярослав Рущишин.

Матеріал підготував Глушко Сергій

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Розроблений Мін’юстом законопроект 4409 про внесення змін до Кодексу з процедур банкрутства ще чекає на розгляд під час нинішньої сесії Верховної Ради, але експерти вже готуються до…