Ураження санкційною зброєю: хроніки 20 вересня

Якщо з початку російського вторгнення в Україну відсоток компаній, які згортають операції в РФ, різко зростав до середини березня, то протягом останнього місяця співвідношення тих, хто йде чи залишається, практично не змінюється. Тим не менше, близько 39,0% компаній вже заявили про вихід з ринку РФ, але 39,9% все ще залишаються присутніми в країні, 17,2% вичікують і лише 3,9% здійснили повний вихід. Про це йдеться в останньому звіті KSE Institute.

У той же час, з т.з. на економіку Росії, вплив лише 112 компаній, які повністю вийшли з країни, складно не дооцінити, оскільки в них працювало майже 20% персоналу, занятого в іноземних компаніях, а компаніям належало близько 12,5% активів, інвестованих іноземними компаніями в країну і лише в минулому році вони генерували виручки на 25,4 млрд дол або 8,6% від всієї виручки.

Загалом через санкції російський експорт вже впав на $33 мільярди.

• Суд у Львові арештував корпоративні права мережі готелів та нерухомість на понад 55 мільйонів гривень, які належать громадянину Росії. Про це повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора. Зазначається, що за клопотанням прокурорів Львівської обласної прокуратури накладено арешт на корпоративні права мережі відомих готелів на загальну суму понад 15,5 млн грн та на об’єкти нерухомості. Зокрема: базу відпочинку; земельну ділянку; житловий будинок. За даними слідства, посадові особи ТОВ, до складу якого входить мережа готелів, за вказівкою бенефіціарного власника виводили кошти на рахунки офшорних компаній, зареєстрованих на Кіпрі, шляхом укладення ряду фіктивних договорів. “Отриманий прибуток від діяльності готелів, зокрема у Львові, в подальшому спрямовувався через банківські та фінансові установи в якості заробітної плати для російського власника. Таким чином, податки сплачувалися до державного бюджету РФ і направлялися на фінансування війни в Україні”, – наголосили в Офісі генпрокурора.

• Ціни на низку популярних автомобільних запчастин у Росії підскочили відразу на 45-65%, повідомляє Autonews.ru. Як зазначає портал, вся річ у дефіциті: через “вихід” чи заморозку роботи частини автовиробників і постачальників із Росії привозити альтернативні запчастини за схемою паралельного імпорту доводиться через кількох посередників. «Продавці завозять запчастини до Росії поки що невеликими партіями. Це і оригінальні, і альтернативні деталі, – зазначив директор АДАК Олексій Певхенен. — Продавці намагаються привезти якомога більшу кількість комплектуючих. Але постачання нестабільні: привіз, розпродав — знову дефіцит. Але, порівняно з тим, що було в травні–червні, коли взагалі ніхто майже нічого не завозив, ми бачимо, що ринок поступово наповнюється». Нагадаємо, ще наприкінці травня стало відомо, що у Росії почалися продажі запчастин для машин, мотоциклів та комерційного транспорту, які завезли до країни без згоди правовласників. У рамках паралельного імпорту на російський ринок тепер потрапляють автозапчастини з Азії, СНД та країн Європи. Головні торгівельні майданчики зараз – “сірі” онлайн магазини.

• Американська компанія Bunge через «складні умови» продасть свій російський бізнес із переробки олійних культур. До угоди входить воронезький завод з переробки соняшника, передає РБК з посиланням на прес-службу компанії. Покупцем названо контролюючого акціонера холдингу Exoil Group Карена Ванецьяна, угода буде закрита в рамках звичайної процедури, у тому числі після отримання схвалення від регуляторів, уточнили в компанії. Bunge входить до квартету найбільших агротрейдерів світу: іншими його членами є Archer Daniels Midland, Cargill і Louis Dreyfus. Ринкова капіталізація компанії, за даними Forbes, становить $13,59 млрд.

• Metinvest Holding українських бізнесменів Ріната Ахметова та Вадима Новинського, ліквідує активи в Росії та Білорусі, а саме компанії Metinvest Distribution та Metinvest Eurasia. Про це розповів СЕО Групи Метінвест Юрій Риженков в інтерв’ю НВ. Metinvest Distribution був одним з найбільших постачальників металопродукції до Білорусі. Риженков розповів, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого, у компанії ухвалили рішення про ліквідацію в РФ та Білорусі. “Там у нас лише збутові активи: “Метінвест Євразія” та білоруська “Метінвест Дистрибуція”. Там є операційні команди, яким надано інструкції з ліквідації”, – розповів топ-менеджер.

• Уряд Росії має ухвалити рішення про включення алкогольних напоїв до списку товарів, які можна ввозити без дозволу виробників за схемою “сірого” імпорту, вже до кінця вересня. Про це заявив віце-прем’єр – голова Мінпромторгу РФ Денис Мантуров, повідомляє РБК. За словами чиновника, прискорити ухвалення рішення необхідно, щоб російські торгові мережі встигли до свят поповнити асортимент “тими традиційними продуктами, які завжди були на полицях”. “Якщо це буде ближче до Нового року, то це вже непотрібне включення. Тому що вони не встигнуть навіть закупитись, тому я думаю, що до кінця місяця потрібно ухвалити виважене рішення: так, ні чи якісь позиції”, – сказав Мантуров.
• Міністерство торгівлі США внесло 3 літаки Boeing 747 іранських авіакомпаній, що надають вантажні послуги Росії, до переліку літаків, які порушують запроваджені проти РФ експортні обмеження. Як повідомило міністерство, йдеться про літаки іранських авіакомпаній Mahan Air, Qeshm Fars Air і Iran Air, передає Голос Америки. З посиланням на відкриті дані торгівлі, Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США вказує, що ці літаки перевозили до РФ товари, включно з електронними пристроями, що є очевидним порушенням запроваджених проти Росії суворих експортних обмежень. Як зазначається, це перші три ідентифіковані іранські літаки. Наразі в списку загалом 183 літаки, включені до переліку за явні порушення експортного контролю США. Водночас три іранські авіакомпанії, включені до переліку сьогодні, вже підпадають під ряд обмежень уряду США.

• Російський уряд з метою мінімізації негативного ефекту від західних санкцій вирішив запровадити соціально-економічну стратегію «швидких проектів», покликану замістити ті чи інші товари чи компоненти, повідомляє газета «Ведомости». Як зазначає видання, влада РФ припускає, що санкційний тиск на країну посилюватиметься. У зв’язку із цим сценарії нових санкцій обговорювалися на стратегічній сесії в уряді під керівництвом прем’єр-міністра Михайла Мішустіна 30 серпня. У матеріалах до засідання наведено п’ять основних загроз нових обмежень для російської економіки. До переліку увійшли такі можливі санкції: обмеження міжнародної мобільності громадян; розширення переліку «недружніх» країн; посилення вторинних санкцій; додаткові обмеження експорту енергоносіїв; розширення списку підсанкційних компаній та заборонених до постачання товарів та технологій. Одне з джерел газети пояснило, що під обмеженням міжнародної мобільності мається на увазі не так туризм, як труднощі для бізнесу, науки, освіти, гуманітарних обмінів, зазначає РБК. Другий ризик — розширення переліку недружніх країн — може передбачати спроби країн Заходу залучити до запровадження санкцій будь-кого з найбільших азіатських партнерів, а також членів Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Що стосується запровадження додаткових обмежень на експорт енергоносіїв, в уряді очікують, що це може знизити доходи бюджету і вплинути на більшу кількість галузей російського виробництва.