Кінець банківської таємниці: як новий закон про SEPA відкриває рахунки українців для силовиків

У Верховній Раді готуються до розгляду урядового законопроєкту № 14327, який формально має наблизити Україну до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), але фактично створює архітектуру безпрецедентного фінансового нагляду. Документ ініціює створення глобального реєстру банківських рахунків громадян, значне розширення доступу силових відомств до цих даних та впровадження інституту захищених «фінансових викривачів». Про це повідомляє «Судово-юридична газета» 13 березня.

Шлях до SEPA: маркетингова вітрина

Приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) відкриває доступ до ринку з понад 500 мільйонами потенційних клієнтів. На практиці це означає, що транскордонні перекази (наприклад, до Італії чи Німеччини) стануть майже миттєвими та матимуть нульові комісії — процес нічим не відрізнятиметься від переказу між рахунками Приватбанку та monobank.

Законопроєкт, розроблений Кабінетом Міністрів і зареєстрований 23 грудня 2025 року, подається як останній технічний крок перед офіційною подачею заявки до Європейської платіжної ради. Проте адаптація до європейського законодавства супроводжується жорсткими регуляторними змінами всередині країни.

Реєстр сейфів та ліквідація банківської таємниці

Найбільш резонансною новацією є створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Система не розкриватиме точні залишки на рахунках чи вміст комірок, але працюватиме як «маячок», фіксуючи, у якому саме банку, коли та який рахунок (чи сейф) відкрив громадянин.

Цей механізм кардинально змінює правила гри: силовикам та фіскалам більше не потрібно розсилати сліпі запити по всіх банках. Прямий автоматизований доступ до реєстру отримають:

• Державна податкова служба (ДПС);
• Держфінмоніторинг;
• НАБУ, ДБР, СБУ, Національна поліція;
• Органи прокуратури;
• Виконавча служба та приватні виконавці.

Зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» фактично ліквідують банківську таємницю для цього переліку відомств. Крім того, банки будуть зобов’язані передавати Мінфіну інформацію про рахунки, операції та баланси осіб, які претендують на державні виплати або вже їх отримують.

Жорсткий контроль бенефіціарів: нові штрафи

Держава також посилює нагляд за складними структурами власності, наближаючи законодавство до стандартів FATF. Запроваджується Реєстр кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) трастів та аналогічних утворень. Бізнес змусять розкривати довірчих власників, засновників та вигодоодержувачів іноземних юросіб.

Для тих, хто намагатиметься приховати реальних власників, передбачені серйозні фінансові санкції:

• Внесення завідомо недостовірних даних про КБВ каратиметься штрафом у розмірі 510 000 грн (30 000 неоподатковуваних мінімумів).
• Несвоєчасне подання інформації обійдеться компанії у 170 000 грн.

Щоб унеможливити махінації зі старими документами, копія паспорта бенефіціара має бути засвідчена не раніше ніж за три місяці до її подання реєстратору.

Водночас Національний банк України (НБУ) отримає право діяти «негайно та публічно». Якщо банк чи фінансова установа порушує правила фінмоніторингу, регулятор буде зобов’язаний опублікувати інформацію про санкції (штрафи, обмеження або анулювання ліцензії) протягом 5 робочих днів.

«Фінансові викривачі»: презумпція вини роботодавця

Законопроєкт вносить зміни до Кодексу законів про працю та процесуальних кодексів, формуючи інститут «викривача у сфері запобігання та протидії легалізації доходів». Цей статус прирівнює інформаторів до викривачів корупції та надає їм безпрецедентний захист:

• Трудовий імунітет: працівника, який повідомив про порушення правил AML чи підозрілі транзакції, заборонено звільняти або притягувати до дисциплінарної відповідальності.
• Презумпція винуватості компанії: якщо викривач заявляє про утиски в суді, саме роботодавець мусить доводити, що звільнення чи депреміювання не було помстою.
• Безоплатна правова допомога: інформатори отримують право на всі види державного юридичного захисту.

Статус викривача зможуть отримати не лише чинні співробітники, а й колишні працівники, і навіть кандидати на посаду, які виявили порушення під час співбесіди.

Системні суперечності: оцінка експертів

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) та юристи розкритикували документ за правові колізії та корупційні діри:

• Термін зберігання даних: законопроєкт передбачає зберігання інформації у реєстрах лише 5 років (з можливістю продовження), що прямо порушує закон «Про публічні електронні реєстри», який гарантує її безстроковість.
• Дискреція податківців: ДПС отримує нечітке право вимагати «додаткову інформацію» про власників трастів. Відсутність чітких критеріїв дозволить чиновникам на власний розсуд визначати глибину перевірки, що генерує значні корупційні ризики.
• Парадокс викривачів: на відміну від антикорупційних викривачів, які мають право на грошову винагороду та статус у кримінальному провадженні, «фінансові» викривачі таких преференцій не отримають.
• Ризик судового спаму: автоматичне перенесення тягаря доказування на роботодавця є небезпечним прецедентом. Юристи зазначають, що позивач повинен хоча б мінімально обґрунтувати зв’язок між тиском та своїм статусом, інакше бізнес стикнеться з лавиною безпідставних позовів.
• Юридичний абсурд: автори використали термінологію, відсутню в Кримінальному кодексі. Наприклад, заборона керувати фінустановами для осіб із судимістю поширюється на їхніх «спільників». У кримінальному праві є «співучасники» чи «виконавці», але терміна «спільник» не існує, що робить застосування цієї норми неможливим.

Чому це важливо

За євроінтеграційною вітриною швидких та дешевих платежів SEPA уряд приховує створення жорсткого механізму фіскального та силового нагляду. Ухвалення цього законопроєкту означатиме кінець банківської таємниці у її класичному вигляді. Фінансова активність будь-якого громадянина стане видимою для десятка держорганів в один клік, що в умовах слабкої судової системи та високого рівня корупції становить реальну загрозу для приватності. Для бізнесу це означає нові масштабні штрафи (від 170 000 до 510 000 грн) та ризик шантажу як з боку податкових органів, так і з боку недобросовісних працівників, які зможуть зловживати сирим статусом «викривача». Наявність елементарних юридичних помилок у тексті додатково свідчить про те, що документ готувався поспіхом заради формального звіту перед європейськими донорами.