Ураження санкційною зброєю: хроніки 19 вересня

Президент України Володимир Зеленський заявив, що підтримає ідею відновлення експорту російського аміаку через Україну, лише якщо Москва поверне українських військовополонених. Про це він повідомив в інтерв’ю Reuters. “Я проти поставок аміаку з РФ через нашу територію. Я б робив це тільки в обмін на наших полонених. Це я пропонував ООН”, – сказав очільник держави.

Зеленський наголосив, що під час контрнаступу українських сил на Харківщині в полон потрапили “сотні російських військових”, водночас Росія має більше українських військовополонених, ніж Україна – російських.

• Естонія, Латвія, Литва та Польща з 19 вересня не пропускають через свої кордони громадян Росії та Білорусі з шенгенськими візами, виданими в інших державах Євросоюзу, повідомляє МЗС Естонії. Обмеження стосуються мандрівників, для яких метою відвідин ЄС є туризм, бізнес, спорт чи культура. Винятки будуть зроблені для водіїв вантажівок, дипломатів, а також тих, хто перетинає кордон з міркувань гуманітарного характеру, у тому числі дисидентів. При цьому, як зазначає естонський МЗС, громадяни Росії, які мають нерухомість в Естонії, більше не зможуть отримати візу для відвідування країни, а керувати своїм майном їм доведеться дистанційно. Таким чином, з 19 вересня єдиною країною ЄС, куди росіяни можуть в’їжджати через сухопутний кордон, залишилася Фінляндія, влада якої відмовилася вводити повну заборону на в’їзд по туристичних шенгенських візах.

• Мінфін США розширив перелік російських IT-компаній, щодо яких запроваджено блокуючі санкції через воєнні дії в Україні. Американські компанії мають до 15 жовтня згорнути усі операції з ними. Зокрема, до SDN-листу потрапили найбільші російські виробники процесорів: ТОВ «Байкал Електронікс» (Baikal), АТ «МЦСТ» («Ельбрус») та АТ НВЦ «Елвіс» («Скіф»). Під такими санкціями виробники обчислювальної техніки зазнають труднощів при запуску нових виробництв, будівництво яких було заплановано ще в 2021 році, попереджають експерти. Чіпмейкери ж, кажуть джерела, можуть втратити останню можливість налагодити випуск російських процесорів на зарубіжних заводах.

• Російська структура компанії Heineken у серпні зареєструвала серію декларацій про відповідність для лінійки безалкогольних газованих напоїв, пише “Комерсант” з посиланням на документи Росакредитації. За даними видання, продукти заявлені під назвами “Роял Кола Оріджинал”, “Роял Кола Зеро”, “Тоні Лемоні Оранж” та “Тоні Лемоні Лимон”. Згідно з описом, напої передбачається розливати у скляні та пластикові пляшки та алюмінієві банки. Виробниками вказано російські заводи Heineken. Співрозмовник видання, що має відношення до ринку, зазначив, що Heineken має досвід роботи з лимонадами «Шихан», тому «спроба скористатися вимиванням з полиць Coca-Cola і Pepsi логічна». Heineken — третій виробник пива в Росії, портфель брендів включає Amstel, «Полювання», «Три ведмеді», «Степан Разін» та ін. Наприкінці березня компанія заявила, що «за обставин» прийняла рішення передати бізнес у Росії новому власнику.

• Конгрес Міжнародної спілки біатлоністів (IBU) залишив у силі усунення російських та білоруських спортсменів від міжнародних змагань до подальшого повідомлення. Крім того, було прийнято пропозицію виконкому про зупинення діяльності Союзу біатлоністів Росії (СБР) та Білоруської федерації біатлону (БФБ) доти, доки вони не продемонструють свою повну підтримку цілей та принципів організації. У зверненні до делегатів конгресу президент Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томас Бах озвучив варіант допуску російських спортсменів до стартів – участь в змаганнях без національної айдентики. Але навіть ця пропозиція не була підтримана. Ще на початку березня виконком IBU на тлі війни в Україні оголосив про усунення російських та білоруських спортсменів від змагань під егідою організації. 29 березня IBU заявив про припинення членства національних федерацій Росії та Білорусії.

• Компанія Goodvalley, великий виробник свинини зі штаб-квартирою в Данії, продала російський бізнес — Розповідівський комплекс свинарства в Тамбовській області, повідомляє газета «Комерсант». Як зазначає видання, власником підприємства потужністю до 20 тис. тонн м’яса на рік став місцевий зерновий трейдер. Експерти вважають, що на тлі зростання вартості будівництва нових комплексів інтерес до купівлі діючих підприємств має зростати.

• Шведський ритейлер H&M прийняв рішення згорнути бізнес в Білорусі. Про це повідомила пресслужба H&M, передає “Onliner”. На початку березня магазини H&M перестали працювати в Білорусі. Пізніше компанія планувала відкритись у серпні, однак цього не відбулось. Наступною датою, яку оголосили працівникам магазинів, було 19 серпня. Компанія пояснює, що магазини відкриють для розпродажу продукції, що залишилась. Самі магазини працюватимуть обмежений період часу.

• Швейцарія оголосила про призупинення обміну податковою інформацією з РФ. Країна погодилася розпочати обмін лише у 2019 році – до цього швейцарська влада відмовлялася від цього заходу, побоюючись ризиків витоків даних. Рішення про призупинення ухвалила Федеральна рада. “На засіданні 16 вересня 2022 року Федеральна рада вирішила тимчасово призупинити обмін податковою інформацією з Росією на підставі положення про державну політику Конвенції про адміністративну допомогу в податкових справах”, – йдеться у повідомленні.
• Російська металургійна та сталеливарна компанія “Сєвєрсталь” заявила, що не зможе провести виплати за євробондами з погашенням у 2024 році через санкції. Про це йдеться у повідомленні компанії. Термін виплати за єврооблігаціями настав ще 16 вересня – йдеться про сплату купонного доходу на 12,6 млн доларів з випуску єврооблігацій з погашенням у 2024 році. У компанії заявили, що не отримали дозвільних документів, які дозволять проводити платежі. “Сєвєрсталь” заявляє, що раніше подала заяву про отримання ліцензії, які дозволять їй проводити платежі щодо євробондів. У компанії визнали, що поки що не отримали відповідних документів і “немає жодних гарантій щодо того, чи будуть вони видані і в який термін”.
• Російський автопром продовжує дивувати своїми автомобілями типу “аналоговнет”. АвтоВАЗ представив три версії Lada Niva Tavel вартістю понад мільйон рублів, у яку не входять ні система активної безпеки, ні кондиціонер, і навіть немає подушок безпеки. Про це повідомили на Motor1. Версії нового позашляховика мають назви Classic’22, Classic’22 Plus та [Black]’22. Наприклад, Classic Plus обійдеться в 1 036 900 рублів (17 138 доларів за офіційним курсом валют, а за банківським близько 7 500 доларів).

• Мінфін США попередив про санкції за співпрацю з російською платіжною системою “Мир”. Фінансові інститути з країн поза США, укладаючи угоди з російською Національною системою платіжних карток (НСПК), можуть бути залучені до обходу американських санкцій шляхом розширення території використання російської платіжної системи “Мир” за межами РФ. Таке роз’яснення опублікувало Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC), повідомляє Інтерфакс-Україна. “OFAC готове використати свої повноваження щодо осіб, які допомагають Росії ухилятися від санкцій (запроваджених проти РФ через її повномасштабне вторгнення в Україну, – ред.), у тому числі при спробах Росії розширити використання НСПК або національної платіжної системи “Мир” за межами території РФ”, – йдеться у повідомленні OFAC. У роз’ясненні уточнюється, що сама НСПК не перебуває у списках санкцій. При цьому одночасно з публікацією цього документа OFAC додала до списку блокуючих санкцій гендиректора НСПК Володимира Комлєва.

• Пробну програму, запроваджену в 2018 році для надання власникам російських паспортів безвізового в’їзду на Тайвань, не було продовжено після закінчення терміну її дії 31 липня. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ країни, передає CNA. У 2018 році Росія була частиною пробної програми Міністерства фінансів, що надавала безвізовий в’їзд громадянам чотирьох країн, включано зТаїландом, Брунеєм і Філіппінами. Відтоді програму кілька разів продовжували. Однак в останньому продовженні, оголошеному в липні, яке продовжило судовий процес до 31 липня 2023 року, Росія була виключена з програми.
• Делегація «Роскосмосу» не візьме участь у Міжнародному астронавтичному конгресі (IAC) у Парижі, оскільки більшості представників відмовлено у візах. Про це повідомили у держкорпорації. “Більшості учасників було відмовлено в отриманні запрошень та візової підтримки”, – сказали в “Роскосмосі”. Про те, кому саме було відмовлено у візах, не уточнюється. Міжнародний астронавтичний конгрес триває у Парижі з 18 по 22 вересня. Щорічно на ньому збираються вчені та спеціалісти в галузі астронавтики. У роботі IAC беруть участь глави та старші керівники космічних агентств світу.