Ураження санкційною зброєю: хроніки 2 листопада

Євросоюз, який є найбільшим торговельно-економічним партнером, попри запровадження восьми пакетів санкцій проти РФ, не вичерпав механізми посилення обмежень. Про це йдеться у дослідженні експерта KSE Institute Світлани Таран для European Policy Center.

У дослідженні окреслено кроки, які може здійснити Євросоюз для посилення дії антиросійських санкцій. Ці кроки стимулюватимуть припинення війни в Україні.

1. По-перше, розширення санкцій щодо російського експорту та узгодження експортних обмежень серед країн санкційної коаліції. Зокрема, до номенклатури підсанкційної продукції мають бути додані вироби із алмазів, сталі, заліза. Водночас має бути ускладнено доступ РФ до критичного імпорту, зокрема з країн, що не долучилися до санкційного режиму.
2. По-друге, необхідно продовжувати стимулювати вихід компаній з іноземним капіталом з ринку РФ. Зокрема, завдяки механізму громадської думки у країнах реєстрації компаній.
3. По-третє, має бути посилена координація між країнами санкційної коаліції для посилення контролю за ухиленням від санкцій та їх обходу. Лазівки, якими користується РФ, мають бути ліквідовані.

Також необхідно збільшити термін дії економічних санкцій і запровадити їх до моменту виведення російських військ з України. Чинні 6-місячні терміни проводження санкцій можуть продукувати заклики про необхідність їх зняття, що негативно впливатиме на єдність Євросоюзу. Крім того, наголошується, що Євросоюзу, який досі є значним покупцем російської сировини, слід зменшувати залежність від будь-яких постачань з РФ. Водночас Україна має можливості посилювати свою роль у ланцюгах постачання ЄС та заміщувати російську продукцію власною на європейському ринку.

• Холдинг Veon, який володіє російським оператором зв’язку “Вимпелком” (бренд “Білайн”), заявив про намір вийти з активу. Іноземне походження акціонера наклало на оператора безліч обмежень у поточній політичній ситуації, визнають у «Вимпелкомі». Зокрема компанія втратила доступ до держзамовлення. Джерела “Ъ” стверджують, що йдеться про передачу управління російським бізнесом топ-менеджменту. Передача активу в російську юрисдикцію, вважають юристи, дозволить Veon уникнути можливих санкцій, а «Вимпелкому» задовольнити вимоги регулятора.

• Глави зовнішньополітичних відомств країн G7 на зустрічі в Німеччині, яку заплановано на 3-4 листопада, обговорять запровадження граничних цін на російську нафту. Про це повідомив в.о. заступника помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Говард Соломон. «США декілька разів запроваджували санкції. Було вісім пакетів, запроваджених Європейським Союзом. І серед різних заходів була, звичайно, ідея цінової стелі <на нафту>. Я впевнений, що інші наші партнери з G7, не тільки європейці, прагнутимуть продовжувати цю дискусію»,— сказав Соломон на брифінгу, його слова наводить прес-служба Держдепу. Юридична база для запровадження стелі цін на російську нафту закладена у восьмому пакеті санкцій ЄС, прийнятому у жовтні. Країни G7 планували запровадити обмеження вартості на енергоносії до 5 грудня. Американський Мінфін пропонував встановити обмеження в районі $40–60 за барель, проте може пом’якшити стелю.
• Російські генеруючі компанії з весни почали затримувати запуск енергоблоків за програмою модернізації. Як з’ясували ЗМІ, від графіка відстають вже шість проектів на 575 МВт вартістю 11 млрд руб. За словами енергетиків, причини затримок — зриви постачання обладнання та комплектуючих. Проблеми тільки наростатимуть: компанії вже прострочили запуск 11 енергоблоків на 3 ГВт і вартістю 46 млрд руб.
• Американський рітейлер одягу Gap вирішив повністю залишити Росію, а також закрити усі магазини в країні. Про це «Известиям» розповіла директор, керівник напряму оренди торгових приміщень CORE.XP Надія Цвєткова. За словами Цвєткової, зараз у компанії 11 магазинів у Росії — десять у Москві та один у Санкт-Петербурзі. Бренд представлений як концептуальними форматами, і аутлетами. Наразі всі магазини працюють, повідомила вона. Втім, ще в червні в Росії працювало 23 точки Gap — не лише у Москві та Санкт-Петербурзі, а й у Єкатеринбурзі, нагадав віце-президент Спілки торгових центрів Павло Люлін. Магазини закривають у міру того, як власники приміщень знаходять нових орендарів, сказала регіональний директор департаменту торгової нерухомості NF Group Євгенія Хакбердієва. У тих, що залишилися, продаються залишки товарів, додала вона.

• Найбільша російська мережа кінотеатрів – Об’єднана кіномережа “Формула кіно” та “Сінема Парк” – звернулася з позовною заявою до Арбітражного суду Москви. Про це пише «Комерсант» з посиланням на ухвалу суду. З нього випливає, що кіномережа в позові зажадала зобов’язати IMAX «до виконання обов’язку в натурі», що передбачає виконання зобов’язань за договором, а не виплату відступних. Раніше російські кіномережі вимагали у судах від IMAX розірвати договори обслуговування її проекторів. IMAX, за словами представників Асоціації власників кінотеатрів (АВК), зупинила діяльність у Росії з 1 червня. IMAX це скорочення від Image Maximum, «максимальне зображення». Цей кіноформат дозволяє зробити зображення яскравішим та чіткішим, що створює для глядачів ефект занурення за рахунок більшого масштабу та особливої ​​довжини екрану, що перевищує поле зору людини.
• З 1 грудня Кіпр запроваджує візовий збір за оформлення національної візи для росіян – нині кіпрський дозвіл на в’їзд оформляється для громадян Росії безкоштовно. Про це повідомляє Асоціація туроператорів Росії (АТОР) із посиланням на рішення Ради міністрів Республіки Кіпр. «З 1 грудня в Російській Федерації запроваджується візовий збір за оформлення кіпрської національної візи. У рамках спільної візової політики Європейського союзу візовий збір для дорослих заявників за оформлення національної візи Республіки Кіпр становитиме €80, для дітей з 6 до 12 років — €40», — уточнили в АТОР. В асоціації також додали, що наразі термін розгляду заяви на отримання національної візи Кіпру становить від трьох до п’яти робочих днів.
• Російські компанії скоротили бюджети на проведення новорічних корпоративів у 2022 р. на 20% порівняно з минулим роком, про це повідомив РБК із посиланням на результати дослідження Національної асоціації організації заходів (НАОМ). Уточнюється, що розважальний формат цього року виявився менш затребуваним. Основний запит клієнтів пов’язаний із проведенням заходів ділового характеру, наприклад, із підбиттям підсумків року, повідомили в НАОМ. Також компанії відмовляються від корпоративів-тисячників, на яких присутній весь штат співробітників, на користь більш локального святкування всередині відділу. За інформацією асоціації, зараз на ринку практично немає запитів на проведення великих розважальних новорічних заходів. Після оголошення часткової мобілізації у Росії event-агентства зіштовхнулися зі скасуванням понад 20% заходів.
• Швейцарський інвестхолдинг European Property Holdings (ЄPH) вирішив продати свій російський бізнес, йдеться в його повідомленні. З нього випливає, що покупцем його локальних активів виступить компанія ERA Holding, яку створили місцеві топ-менеджери EPH. Медіна Дітц, генеральний директор ERA Holding, підтвердила цю інформацію. Укласти угоду щодо продажу сторони мають намір на початку листопада. Дітц також додає, що перехід активів EPH до нового власника ніяк не вплине на орендарів і клієнтів об’єктів компанії. EPH – один із перших іноземних інвесторів на російському ринку нерухомості. Компанія почала працювати в рф з 2003 р. Наразі їй належать шість бізнес-центрів у Москві, серед них – «Берлінський дім» (13 400 кв. м) та «Женівський дім» (16 500 кв. м) на Петрівці, «Ермітаж плаза» (40200 кв. м) в районі ст. метро “Маяковська”, “Північне сяйво” (28 100 кв. м) на вул. Правди. У її портфелі також є два преміальні житлові комплекси на Арбаті – Artisan та Turandot Residences.

• «Газпром» у жовтні знизив постачання трубопровідного газу за кордлон, включаючи Туреччину та Китай, утричі до рівня того ж місяця минулого року та на 8,5% – до вересня 2022 р. Вони впали до 4,3 млрд куб. м – це найнижчий рівень як мінімум з 2007 р. Це випливає із статистики газового холдингу, опублікованої 1 листопада. Старший аналітик «БКС Світ інвестицій» Рональд Сміт зазначає, що попередній антирекорд (до 2022 р.) був встановлений у 2009 р., коли обсяг поставок становив 8,3 млрд куб. м газу. Загалом статистика, за словами Сміта, доступна з 2007 р. У січні – жовтні 2022 р. експорт газу до країн зарубіжжя становив 91,2 млрд куб. м – на 42,6%, або на 67,6 млрд. куб. м, менше ніж за той же період 2021 р., повідомила компанія.