У липні 2023 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) і далі сповільнювалася – до 11,3% з 12,8% у червні

У липні 2023 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) і далі сповільнювалася – до 11,3% з 12,8% у червні. У місячному вимірі зафіксовано дефляцію – ціни знизилися на 0,6%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за липень 2023 року. Швидше уповільнення інфляції зумовлювалося більшою пропозицією сирих продуктів харчування, а також подальшим відображенням сприятливої ситуації на валютному ринку та поліпшення інфляційних очікувань у цінах окремих товарів, насамперед імпортованих.

Базова інфляція в липні знизилася до 12,3% р/р із 13,7% р/р у червні

Подорожчання оброблених продовольчих товарів і надалі стрімко сповільнювалося (до 13,9% р/р). Така динаміка зумовлена подальшим зменшенням тиску з боку витрат бізнесу, зокрема на сировину та енергію, подальшим налагодженням виробничих і логістичних ланцюгів, а також поліпшенням інфляційних очікувань на тлі стабільної ситуації на валютному ринку. Так, курсова стійкість сприяла зниженню темпів зростання цін на продукти, що мають значну частку імпорту в собівартості. Серед них: рибні продукти, шоколад, кава, соки, сухофрукти, безалкогольні напої та прянощі. Попри зростання зовнішніх цін, подорожчання соняшникової олії на внутрішньому ринку і далі сповільнювалося. Це зокрема зумовлювалося труднощами з її експортуванням, у тому числі внаслідок припинення функціонування “зернового коридору”. Через зменшення світових цін та слабкий внутрішній попит нижчими темпами збільшувалася вартість молочних продуктів.

Зростання цін на непродовольчі товари також сповільнилося (до 10,0%) під впливом поліпшення інфляційних та курсових очікувань на тлі сприятливої ситуації на валютному ринку. У результаті нижчими темпами дорожчали товари особистого догляду, одяг та взуття, іграшки, меблі, побутова техніка, товари для дому, автомобілі, а ціни на електроніку зменшилися у річному вимірі.

Темпи зростання вартості послуг також знижувалися (до 12,4% р/р). Повільніше дорожчали послуги кафе та ресторанів на тлі зменшення тиску з боку витрат бізнесу, а також стійкої ситуації на валютному ринку. Пригальмувало зростання вартості медичних, ветеринарних, туристичних послуг, обслуговування автомобілів, ремонту, послуг спортзалів, готелів та перукарень. Це пояснюється насамперед зменшенням тиску з боку витрат бізнесу. Водночас певний вплив мав і слабкий попит, зокрема через все ще складний фінансовий стан домогосподарств.

Темпи зростання цін на сирі продукти харчування знизилися до 12,3% р/р

Крупи та борошно дешевшали через низькі експортні ціни, значні запаси зернових та збільшення виробництва. Ціни на овочі сповільнили зростання завдяки розширенню пропозиції та наблизилися до торішніх показників. Через більшу пропозицію також помірніше дорожчали яйця, однак їх вартість і далі перевищувала минулорічний рівень з огляду на нарощення експорту. Натомість ціни на м’ясо зростали вищими темпами через скорочення пропозиції на тлі несприятливих погодних умов, а також здорожчання енергії та пального. Також пришвидшилося зростання цін на фрукти передусім за рахунок кавунів через брак їх пропозиції.

Зростання адміністративно регульованих цін сповільнилося до 12,0% р/р

Подорожчання алкогольних напоїв та тютюнових виробів сповільнилося на тлі сприятливої ситуації на валютному ринку та тиску з боку тіньової пропозиції. Також пригальмувало зростання цін на транспортні послуги з огляду на нижчі, ніж торік, ціни на пальне. Мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги для населення й далі стримував адміністративну інфляцію.

Зниження цін на пальне пригальмувало до 10,6% р/р

Це пояснюється відновленням ставок ПДВ та акцизу до довоєнного рівня. Натомість зменшення світових цін на нафту, значні запаси пального, закуплені до підвищення акцизу, та посилення конкуренції на роздрібному ринку стримували зростання цін на пальне.

Інфляція і далі сповільнюється завдяки розширенню пропозиції сирих продуктів харчування, а також поліпшенню очікувань за збереження курсової стійкості. Останнє зумовлювалося, зокрема, послідовною монетарною політикою НБУ, спрямованою на збереження привабливості гривневих заощаджень.

НБУ прогнозує подальше зниження інфляції – до 10,6% за підсумками 2023 року та 8,5% – у наступному році. Водночас ризики посилення інфляційного тиску зберігаються передусім з огляду на високі безпекові ризики, що негативно впливають на очікування, а також подальші руйнування, пов’язані з війною. Крім того, на цінову динаміку може вплинути швидше, ніж прогнозувалося, відновлення економічної активності. НБУ і далі забезпечуватиме необхідні монетарні умови для підтримання курсової стійкості, поліпшення очікувань та збереження дезінфляційної динаміки.