Топ-тендери тижня: чверть всіх тендерів України – ремонт доріг, а бронежилети для ЗСУ – проблема

З 22 по 27 жовтня в системі «Прозорро» оприлюднено 75 тисяч повідомлень про закупівлі на 15,17 млрд грн. На ремонти доріг проведено тендери на 3,69 млрд грн (24% від усіх закупівель), – повідомляють “Наші гроші”.

Минулого тижня на ремонти доріг та мостів припали закупівлі розміром 3,7 мільярда гривень. Це чверть від усіх закупівель за цей період. Ситуація дещо аномальна для останніх місяців, коли на дороги йшло в середньому 10% закупівель.

Це сталось завдяки співпадінню у часі кількох крупних тендерів.

Законтрактували експлуатаційне утримання доріг Львівщини (1,6 млрд грн), Київщини (0,5 млрд грн), та Запоріжжя (0,2 млрд грн). Йдеться саме про утримання доріг, тобто поточне латання-фарбування, а не глибокий ремонт шляхового полотна.

Також в десятку найбільших потрапив ремонт мосту на дорозі від Харкова до деокупованого Вовчанська на кордоні з Росією (0,4 млрд грн). Цей міст необхідний, щоб у вівчанців не було відчуття відрізаності від України. Однак у випадку повторного наступу рашистів по цьому напрямку – він стане або зайвою втратою грошей (якщо доведеться підривати міст перед носом у окупантів), або допоможе ворогу йти вперед (якщо підірвати не вдасться).

У будь-якому разі державі вдалось протендеритись по дорожньому напрямку на фоні решти закупівель минулого тижня. І особливо показово – на фоні не дуже вдалої закупівлі бронежилетів для ЗСУ.

Цього року стало зрозуміло, що Україні треба покращувати якість бронежилетів. Бо рашисти покращують якість своєї зброї. Були розроблені нові технічні вимоги і по ним вирішили замовити бронежилетів на 2,7 млрд грн. Але на тендер прийшов тільки один вітчизняний виробник «Темп-3000». І він поки що зміг взяти на себе тільки частину підрядів на 0,7 млрд грн (ще 0,5 млрд грн очікується підписання). А від решти півтора мільярда фактично відмовився, не надавши гарантії по цим лотам.

На думку автора, це є наслідком двох обставин.

За часів Порошенка, тодішнє керівництво Міноборони зробило «Темп-3000» штучним монополістом. Бронежилети купували лише у нього, і в результаті інші виробники не отримували підрядів достатніх для розвитку своїх виробництв. А монополіст очікувано потрапляв у скандали з якістю свої товарів.

За часів Зеленського Міноборони просто припинило масштабні закупівлі бронежилетів та радикально зменшило витрати на обмундирування. Як казав потім Олексій Резніков, на початку вторгнення він був змушений купувати погані бронежилети по високій ціні, бо йому дістались «пусті склади».

І це було особливо прикметно і символічно на фоні того, що більшість тендерів України перед вторгненням йшло на Велике асфальтування. Наприклад, у середині січня 2022 року на дороги припало 36% тендерів.

Відтак, коли стало потрібно робити багато якісних бронежилетів виявилось, що монополіст не може одночасно гарантувати і кількість, і якість. А конкуренти тим більш не змогли підхопити такі обсяги.

Тепер маємо наслідки «довоєнної» короткозорості. Коли бронежилети хочемо, але вже не можемо. А дороги вже й не потрібні, але можемо лише в цей примітивний вид людської діяльності. Бо влада цілеспрямовано показувала бізнесу, що «великобудівельна» галузь має державну підтримку і саме там найласіші обсяги і маржі:

«Ми можемо збільшити армію в два-три рази, але тоді, наприклад, не зможемо будувати дороги».

Юрій Ніколов, «Наші гроші»