Приватизація землі під час воєнного стану та після його скасування: роз’яснення адвоката

15 листопада 2023, 13:37Новини182

Этот материал также доступен на русском

Унаслідок суттєвих змін, пов’язаних із захистом нашої країни, поступово відбувалось і пом’якшення законодавства

  • Посилання скопійованоlink copied

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему «Актуальні питання земельного права» адвокат, член Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ, член Комітету захисту бізнесу Ради адвокатів Київської області Ян Білоголовий висвітлив питання приватизації землі під час воєнного стану та після його скасування.

Лектор зазначив, що 7 квітня 2022 року у Перехідних положеннях Земельного кодексу України з’явився новий пункт 27, підпунктом 5 якого було заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Унаслідок суттєвих змін, пов’язаних із захистом нашої країни, поступово відбувалось і пом’якшення законодавства, у зв’язку з чим 19 листопада 2022 року підпункт 5 було доповнено таким реченням: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».

Здавалося б, норма викладена у зрозумілій формі. Утім на практиці вона має неоднозначне застосування.

Частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що серед підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки можуть бути:

  • безоплатна передача із земель державної і комунальної власності;
  • приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
  • виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Таким чином, пряма заборона у підпункті 5 пункту 27 Перехідних положень ЗК стосується виключно безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт «б» частини 1 статті 81 ЗК), реалізація якої повинна відбуватися в порядку частини 6 статті 118 ЗК.

Але така заборона не розповсюджується на приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані громадянам у користування (пункт «в» частини 1 статті 81 ЗК) та на виділення в натурі (на місцевості) належної громадянину земельної частки (паю) (пункт «ґ» частини 1 статті 81 ЗК), право на яку вже має громадянин на підставі сертифіката.

Ян Білоголовий нагадав, що Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 було дано старт процесу паювання земель, відповідно до якого паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Тобто землі, які підлягали паюванню, у процесі приватизації підприємств вибули з державної власності та перейшли у колективну.

Паювання земель передбачало визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) підтверджувалося сертифікатом. У разі виходу власника земельної частки (паю) з членів відповідного підприємства за його заявою здійснювалося відведення земельної ділянки в натурі і видавався державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Отже, процес виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) по суті передбачав заміну наявного віртуального права (на земельну частку (пай), на набуття реальної (приватної) власності на земельну ділянку (зі встановленими межами).

Таким чином, механізм набуття права власності громадянином України за пунктом «ґ» частини 1 статті 81 ЗК (виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)) не містить жодних заборон у контексті Перехідних положень Земельного кодексу України.

Звернув увагу лектор на питання щодо визначення «земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом», на що заборона також не розповсюджується.

Документами, що підтверджують наявність у громадянина права користування земельною ділянкою, можуть бути:

  • договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для відбудови і експлуатації будівель (постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 10 листопада 1944 р. «Про впорядкування користування державними будівлями житлового і нежитлового фонду і земельними ділянками, які обслуговують їх». Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 зазначені договори були документами, на підставі яких провадилась реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР);
  • записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій, записи в погосподарських книгах сільських рад, записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських і сільських рад (стаття 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року);
  • державні акти на право користування / володіння землею (стаття 23 Земельного кодексу УРСР 1990 року);
  • договори оренди землі (статті 8, 24, 50 Земельного кодексу УРСР 1990 року);
  • державні акти на право постійного користування землею (стаття 23 Земельного кодексу України в редакції 1992 року).

Підсумовуючи Ян Білоголовий зазначив, що заборонена безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Натомість дозволена:

  • безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, якщо здійснюється безоплатна передача земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд);
  • безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, по земельним ділянкам, переданим у користування громадянам до набрання чинності Земельним кодексом України;
  • виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки належної громадянину земельної частки (паю).

В огляді судової практики лектор запропонував учасникам до ознайомлення Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2023 року у справі №320/2846/22, у якій Суд резюмував:

  • приймаючи оскаржуване рішення, відповідач обмежився загальним формулюванням про невідповідність обраного позивачем місця розташування земельної ділянки вимогам містобудівної документації. Водночас, в чому саме полягає така невідповідність, рішення не містить.
  • враховуючи, що будь-які інші перешкоди для надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки відсутні, суд вважає, що ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачеві відповідного дозволу.
  • до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації. Відтак колегія суддів погоджується іх висновком суду першої інстанціх щодо існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, а тому відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України дають підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Нові правила значно збільшують фінансове та трудове навантаження на фонди

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Понад 15% українців володіють криптовалютою і багато з них використовують її щодня

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
У полі зору міжнародної спільноти найголовніше в галузі безпеки – битва проти рашизму

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Іван Піддубний був тривалий час не лише найкращим борцем світу, а й пристрасним пропагандистом чесності у спорті

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Народні депутати України запропонували називати новітню версію фашизму саме так – рашизмом