Коли держава може забрати майно і що таке відумерла спадщина

Навіть під час воєнного стану питання спадкування залишаються актуальними. Зазвичай на майно, після смерті власника, є хоча б один претендент. Але бувають і ситуації, коли майно є, а спадкоємців — немає. Про це повідомляє Урядовий портал.

Спадщина відкривається в день смерті людини або в день, коли її офіційно визнають померлою. Від цього моменту починається відлік строків. У спадкоємців є 6 місяців, щоб вирішити — приймати спадщину чи відмовитися від неї. Для цього потрібно подати відповідну заяву.

Якщо право на спадкування залежить від інших спадкоємців (наприклад, вони відмовилися або не прийняли спадщину), тоді може надаватися додатковий строк — ще 3 місяці. Якщо ж залишок основного строку менший, його подовжують до трьох місяців.

У яких випадках виникає відумерла спадщина:

• якщо нерухоме майно не відійшло нікому за заповітом
• якщо земельна ділянка чи будинок після смерті власника не стали чиїмись за законом;
• якщо спадкоємців усунуто від нерухомого спадку

Ці обставини вивчає суд і ухвалює відповідне рішення.

Кому переходить у власність відумерла спадщина

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна — за місцезнаходженням основної частини рухомого майна. Територіальна громада набуває право власності на майно, яке не було прийняте спадкоємцями або якщо спадкоємців немає, після спливу одного року з моменту відкриття спадщини.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них (стаття 1277 ЦК).

Довідка:

Спадкування — це перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Такий перехід права власності може відбуватись або на підставі закону, згідно з визначеною у главі 86 Цивільного кодексу чергою спадкоємців відповідно до близькості родинних зв‘язків, або за заповітом, тобто особистим волевиявленням спадкодавця.