Позиція ВС щодо виконання рішень судів про стягнення іпотечного житла після скасування мораторію

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду пояснив особливості виконання рішення суду про звернення стягнення на іпотечне житло у зв’язку з дією мораторію.

Суть справи

Особа просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, яка була предметом іпотеки та виступає як забезпечення виконання зобов’язань за споживчим кредитом, оскільки:

• рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалено 22 липня 2010 року, тобто минуло більше шести років до дати продажу квартири, а тому строк давності для стягнення заборгованості сплинув;
• ціна продажу в рішенні не була вказана та під час укладення угоди не узгоджувалась з позивачем;
• квартира не оглядалась працівниками банку, тому звіт по оцінці не може відповідати дійсній вартості квартири;
• іпотекодавцю не направлялося повідомлення про укладення договору, яким порушено його права.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені позову, натомість апеляційний суд частково задовольнив скаргу, оскільки договір купівлі-продажу було укладено щодо майна, яке є предметом іпотеки та виступає як забезпечення виконання зобов’язань за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті у період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тому дії банку з відчуження без згоди власника предмета іпотеки не відповідає вимогам статті 203 ЦК України.

Висновок КЦС ВС (постанова від 16 серпня 2021 року у справі № 523/12031/16-ц)

Верховний Суд погодився із висновком апеляційного та вказав на такі нюанси:

1. Встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) в разі невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).
2. Рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до та після прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», залишаються в силі, а їх виконання припиняється до вдосконалення механізму, передбаченого статтею 3 цього Закону.
3. Крім того, згідно з пунктом 4 Закону протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку про те, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» застосовується при одночасній наявності всіх перерахованих умов.

Апеляційний суд, встановивши, що:

• на час укладення спірного договору діяв мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті,
• передана в іпотеку квартира не перевищувала 140,0 кв. м,
• позивач використовував її як місце постійного проживання та не мав іншого нерухомого житлового майна,

дійшов правильного висновку про те, що відчуження належної позивачу квартири не узгоджується із положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що в свою чергу є підставою для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним згідно із частиною 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України.

Посилання касаційних скарг на те, що судове рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, набрало законної сили ще у 2010 році, а Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» набрав чинності 07 червня 2014 року, тому його норми не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, є безпідставними, оскільки мораторій є відстроченням виконання зобов’язання, а не звільненням від його виконання, а рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню. Зокрема у рахунок звернення стягнення спірна квартира відчуженню за договором купівлі-продажу не підлягала.