Парадокс ринку: житло в прифронтових регіонах дорожчає, але попит падає

У прифронтових регіонах України формується доволі нетипова ситуація: ціни на житло зростають, тоді як інтерес покупців — навпаки падає. Такий дисбаланс зафіксували аналітики OLX Нерухомість за результатами дослідження ринку однокімнатних квартир на вторинному сегменті.

Йдеться про період із лютого 2025 до лютого 2026 року — і за цей час більшість прифронтових областей продемонстрували зростання вартості житла.

Де ціни зростають найшвидше

Найбільш відчутне подорожчання зафіксовано у Харківській області — плюс 18% за рік. Станом на лютий 2026 медіанна ціна однокімнатної квартири тут досягла 1 млн грн ($22,6 тис.), а в самому Харків — 1,1 млн грн (+16%).

Другу позицію за темпами зростання посіла Сумська область: +15% до 862 тис. грн ($19,5 тис.). У Сумах ціни зросли ще більше — на 19%, майже до 1 млн грн.

Помірніше, але все ж стабільно, зростали ціни у Дніпропетровській та Чернігівській областях — у межах 8–12%. У Дніпрі медіанна ціна вже сягає 1,4 млн грн, а в Чернігові — близько 1,5 млн грн.

Навіть у прифронтовій Херсонській області спостерігається зростання — на 6%, до 632 тис. грн. Водночас Херсон демонструє приблизно ті ж показники.

Єдиним винятком стала Запорізька область, де ціни знизилися на 4% — до близько 644 тис. грн.

Попит падає — і це головний сигнал

Попри зростання цін, інтерес до купівлі житла в цих регіонах помітно знизився. За даними дослідження, кількість відгуків на оголошення впала на 15–45% залежно від регіону.

Найбільше падіння попиту зафіксовано:

• у Чернігові та області — до -44%;
• у Харкові та області — до -39%;
• у Дніпрі та області — до -35%.

Це свідчить про ключову тенденцію: ринок рухається не за рахунок масового попиту, а швидше під впливом обмеженої пропозиції та локальних факторів.

Що це означає для ринку

Ситуація, коли ціни зростають на фоні падіння попиту, виглядає парадоксальною лише на перший погляд. Насправді це сигнал про структурні зміни: ринок стає менш ліквідним, угод укладається менше, а ціни формуються не масовим попитом, а точковими угодами.

У прифронтових регіонах фактор безпеки, міграції населення та обмеженої пропозиції дедалі більше впливають на ціноутворення.

І саме це формує нову реальність: навіть у зоні ризику нерухомість може дорожчати — але це не означає, що її стало легше продати.