Фонд декарбонізації профінансував 90 «зелених» проєктів майже на 2,2 млрд грн

Державний Фонд декарбонізації України з початку роботи профінансував 90 проєктів у сфері енергоефективності та низьковуглецевих технологій на загальну суму майже 2,2 млрд грн. Очікується, що їх реалізація дозволить щороку скорочувати викиди вуглекислого газу приблизно на 47 тис. тонн.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Фонд працює з 2024 року як складова національного механізму «зеленого» фінансування та, крім безпосередньо декарбонізації й підвищення енергоефективності, підтримує розвиток розподіленої генерації, систем накопичення енергії та використання альтернативних видів палива.

Розрахунковий енергетичний ефект уже профінансованих проєктів становитиме близько 170 ГВт-год заміщеної енергії.

До 2030 року планують профінансувати понад 300 проєктів

Фонд декарбонізації розраховує суттєво збільшити масштаби своєї діяльності протягом наступних років. До 2030 року планується реалізувати понад 300 проєктів, загальний обсяг фінансування яких має сягнути 8,8 млрд грн.

У Держенергоефективності наголошують, що модель роботи Фонду дозволяє спрямовувати кошти, отримані в межах вуглецевого ціноутворення, назад в економіку — на модернізацію підприємств, скорочення енергоспоживання та розвиток низьковуглецевих технологій.

За словами першої заступниці голови Держенергоефективності Марії Малої, такий механізм має сформувати довгострокове джерело фінансування енергоефективності та декарбонізації, одночасно підвищуючи енергетичну стійкість і конкурентоспроможність українського бізнесу.

Основними джерелами наповнення Фонду є надходження від екологічного податку на викиди СО₂, а також фінансова допомога міжнародних організацій та країн-партнерів.

Бізнесу пропонують кредити, лізинг і факторинг

Фінансування проєктів не обмежується одним інструментом. Через Фонд доступні кредитування, фінансовий лізинг та факторинг, також підтримується розвиток енергосервісу і проводиться енергетична сертифікація державних об’єктів.

У Держенергоефективності вважають, що така модель відповідає європейським підходам до фінансування «зеленого» переходу.

Водночас роль Фонду може суттєво зрости після запровадження в Україні Національної системи торгівлі викидами. Два з трьох підготовлених законопроєктів у цій сфері передбачають використання чинного Фонду декарбонізації як структури для акумулювання та розподілу доходів від ринку вуглецевих квот.

Частина представників бізнесу виступає проти такого підходу. Зокрема, в Європейській Бізнес Асоціації вважають, що для управління доходами майбутньої системи торгівлі викидами доцільно створити окремий фонд.

Використання коштів Фонду викликало зауваження

Окремі рішення щодо використання коштів Фонду декарбонізації раніше ставали предметом публічної дискусії. Зокрема, за його фінансування на дахах державних установ встановили 14 сонячних електростанцій, а на початку 2026 року кошти спрямовували на закупівлю 10 тис. портативних зарядних станцій для дітей з інвалідністю.

Критика також стосувалася окремих закупівель та рівня конкуренції під час визначення постачальників. Зокрема, медіа звертали увагу на контракт вартістю 192 млн грн, укладений з одним постачальником без конкурентних пропозицій.

На тлі підготовки України до повноцінного запуску системи торгівлі викидами питання механізмів управління «вуглецевими» доходами та контролю за їх використанням набуватиме дедалі більшого значення, оскільки потенційний обсяг коштів, які спрямовуватимуться на декарбонізацію економіки, має суттєво зрости.