Нідерланди погодили розміщення «трибуналу для Путіна» в Гаазі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 5 липня 2026 року повідомив, що Нідерланди ухвалили рішення прийняти не лише початкові етапи створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, а й його повноцінну операційну фазу.

За словами міністра, йдеться про розміщення в Нідерландах Фази 0 — Advance Team, Фази 1 — Skeleton Tribunal, а також Фази 2 — fully-fledged operational Special Tribunal.

Фаза 1 передбачає підготовчий, «каркасний» етап роботи майбутньої інституції в Гаазі. У цей період має бути сформована базова структура трибуналу, відібрано 15 суддів до реєстру, призначено реєстратора, розпочато формування персоналу, затверджено процесуальні правила, укладено міжнародні угоди про співпрацю та створено адміністративну й технічну інфраструктуру.

На цьому етапі трибунал ще не здійснює правосуддя. Його завдання — завершити організаційне становлення і підготуватися до повноцінного запуску.

Фаза 2 означає перехід до реальної роботи Спеціального трибуналу. Після завершення підготовчих процедур інституція має почати здійснювати свою юрисдикцію: проводити розслідування, висувати обвинувачення, розглядати справи та ухвалювати вироки щодо злочину агресії.

До початку цього етапу мають бути сформовані всі ключові органи трибуналу, забезпечена постійна інфраструктура, приміщення та механізми міжнародної співпраці.

Сибіга наголосив, що рішення Нідерландів має не лише технічне, а й політико-правове значення. За його словами, воно демонструє готовність міжнародної спільноти переходити від декларацій до практичного створення механізму відповідальності за злочин агресії проти України.

«Тепер Спеціальний трибунал остаточно виходить із площини концепцій і політичних дискусій та набуває реальних інституційних форм», — зазначив міністр.

Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України має стати окремим міжнародним механізмом для притягнення до відповідальності осіб, причетних до планування, підготовки, початку та здійснення агресії проти України. Його створення розглядається як спосіб закрити прогалину, яку не повністю покривають наявні міжнародні судові механізми.