Хто є членом сім’ї боржника та інші питання процедури банкрутства, — огляд КГС

До членів сім’ї боржника належать його діти (у тому числі повнолітні), батьки та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням, незалежно від того, чи проживають вони з ним спільно та пов’язані спільним побутом.

Таке тлумачення ч.5 ст.116 КзПБ надав Касаційний господарський суд у справі №910/6639/20, інформує «Закон і Бізнес».

Боржник оскаржував закриття провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі ст.90 КзПБ, оскільки він не зазначив у декларації, зокрема, інформації про членів сім’ї, в тому числі матір, у власності якої перебуває житловий будинок, земельні ділянки та транспортний засіб.

Розглядаючи скаргу, КГС зазначив, що базове поняття «член сім’ї» Сімейний кодекс встановлює на підставі критеріїв спільного проживання, пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків. Водночас застосування поняття «член сім’ї» в інших галузях законодавства може розширювати чи звужувати коло осіб, які підпадають під це поняття, залежно від мети правового регулювання, правового інституту або окремої правової норми.

Уключення в КзПБ до кола членів сім’ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом 3 років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється зазвичай фідуціарним характером відносин боржника з цими особами (обов’язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб). Це може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов’язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До таких зловживань боржник може вдатися незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов’язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов’язками.

Тож КГС дійшов висновку про включення до кола членів сім’ї боржника у ч.5 ст.116 КзПБ осіб, які не є членами сім’ї в розумінні ст.3 СК, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права й обов’язки.

Крім того, в огляді практики судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС за ІІ півріччя 2021 року містяться й інші правові висновки.

Зокрема, щодо:

• обмеження прав фізичної особи — підприємця, визнаної банкрутом, на звернення до суду з позовом до третіх осіб;
• сторін, які можуть зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника;
• наслідків спливу 170 днів із дня введення процедури розпорядження майном та невинесення постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення процедури санації;
• підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство;
• розгляду справ за позовом із майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів ст.7 КзПБ;

• застосування ст.42 КзПБ.