Як «зелена» реструктуризація заохочує валютних позичальників не платити по боргах?

Зовсім скоро може втратити чинність закон про мораторій на стягнення майна громадян, яке виступає забезпеченням споживчих кредитів, виданих в іноземній валюті. Про це повідомляє адвокат INPRAXI LAW Роман Кобець, зазначає The Page.

Вказаний закон мав на меті стабілізувати фінансово-економічний стан валютних позичальників та створити їм сприятливі умов для подальшого погашення кредитних зобов’язань. Однак цей закон, на думку експерта, фактично знищив іпотечний ринок, став однією з підстав банкопаду та зменшив до нуля будь-яке бажання валютних позичальників виконувати взяті на себе зобов’язання.

«Очевидно, що скасування мораторію не може відбутись само собою, адже має бути розроблений механізм, який врахує інтереси кредиторів, позичальників та врешті решт вирішить проблему проблемної заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті. Спробу запровадити такий механізм депутати «Слуги народу» пропонують у законопроєкті № 4475. На перший погляд, це типовий законопроєкт, по прочитанню якого виникає розуміння, що в первісному вигляді його ніколи не ухвалять. Проте 4 березня з’явилась інформація, що комітет з питань фінансів рекомендував його за основу», – вказав експерт.

Особливості запропонованої реструктуризації

Як зазначає Роман Кобець, реструктуризація розповсюджується на всі споживчі кредити, видані у іноземній валюті. Вона є обов’язковою, а її умови визначаються та застосовуються законом незалежно від положень раніше укладених кредитних договорів. Серед механізмів варто виділити:

• фіксація валютних зобов’язань у національній валюті за курсом НБУ станом на день проведення реструктуризації (день набрання чинності законом);
• строк погашення кредиту протягом 10 років з дня проведення реструктуризації. Строк не підлягає зменшенню;
• зменшення обсягу зобов’язань, які покладаються на позичальника. Позичальник має сплачувати тіло кредиту, проценти, нараховані до та після реструктуризації, пеню, що може виникнути після проведення реструктуризації, страхування;
• будь-які інші грошові зобов’язання, які не визначені в попередньому пункті, вважаються погашеними (зокрема, це стосується пені та штрафів, що виникли до реструктуризації);
• погашена неустойка до проведення реструктуризації зараховується до погашення в тіло кредиту;
• сума боргу зменшується на розмір перевищення між договірними процентами до реструктуризації та процентами, визначеними як половина розміру українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб у іноземній валюті. На сьогодні для долару США це у разі перевищення 0,59 % річних. Водночас період до реструктуризації, за який розраховується таке перевищення, не уточнюється;
• після проведення реструктуризації розмір процентів, передбачений кредитним договором, визначається у гривні та зменшуються до розміру українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб. На сьогодні це 8,42 % річних. Потім з кожним роком розмір процентів збільшується на 1% річних за кожен рік;
• заборона звернення стягнення на предмет іпотеки у будь-який спосіб протягом трьох років від дня проведення реструктуризації;
• у разі придбання права вимоги новим кредитором розмір заборгованості зменшується до вартості права вимоги, яка була сплачена новим кредитором.

«У мене виникає логічне питання: а чи не забули законотворці про інтереси кредиторів? Положення законопроєкту № 4475 забезпечує інтереси виключно валютних позичальників. Я в жодному разі не критикую саму ідею реструктуризації та заохочення позичальників виконувати кредитні зобов’язання. Проте заборона на звернення стягнення на предмет іпотеки протягом 3 років взагалі позбавляє кредиторів реального інструменту захисту своїх прав та стимулює позичальників продовжувати не платити.

Фактично заборона на звернення стягнення на предмет іпотеки є продовженням діючого мораторію. Більше того, вона вже не обмежується показниками площі об’єктів житлової нерухомості, як встановлено зараз. Тобто, кредитори не зможуть стягувати також і елітну нерухомість. Так чиї права все ж таки захищає законопроєкт? Точно постраждалих від курсових коливань?

Давайте будемо чесними, набутий досвід свідчить, що подібну заборону на хвилі популізму можуть продовжувати не один раз. За таких обставин кредитні зобов’язання не будуть виконуватись ні в іноземній, ні в національній валюті. Тільки надання можливості звертати стягнення на предмет іпотеки після проведення реструктуризації стимулюватиме боржників належним чином сплачувати по боргам», – зазначив експерт.