Як списати борги за комуналку: адвокат розповіла, що потрібно зробити

В умовах повномасштабної війни тисячі українців опинилися в ситуації, коли через втрату роботи, евакуацію або руйнування житла вони не змогли вчасно оплачувати комунальні послуги. Проте борги продовжують накопичуватись — і, в окремих випадках, постачальники навіть подають до суду. Чи можна законно списати такі борги, і що для цього потрібно — детально розповіла адвокатка Олена Воронкова.

Повністю списати борг — неможливо. Але є винятки

За словами Воронкової, повне звільнення від комунальних боргів в Україні наразі не передбачено законодавством. Проте у низці випадків можливо домогтися перерахунку або анулювання окремих нарахувань.

Йдеться, зокрема, про ситуації, коли особа понад 30 днів перебувала за межами житла — наприклад, виїхала за кордон або стала внутрішньо переміщеною особою (ВПО). У таких випадках борги за деякі комунальні послуги можуть бути списані, якщо є належні документи. Це регламентується пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Водночас не підлягають списанню борги:

• за теплопостачання;
• за послугу з управління багатоквартирним будинком (так звана “квартплата”);
• за послуги, які нараховуються за показниками лічильників.

Які документи потрібні та як діяти

Щоб ініціювати перерахунок боргу, потрібно:

1. Скласти заяву в довільній формі до компанії-постачальника комунальних послуг із проханням здійснити перерахунок через відсутність споживання.
2. Додати підтвердження, що людина дійсно не перебувала у житлі: копії закордонного паспорта з відмітками про виїзд; довідку ВПО; інші офіційні документи.
3. Додати: копію українського паспорта; ідентифікаційний код; копію договору з постачальником послуг.

Заяву слід подавати у двох примірниках: особисто через канцелярію або рецепцію компанії, обов’язково отримавши відмітку про прийом на своєму екземплярі; або відправити цінним листом через “Укрпошту” з описом вкладення.

Що робити, якщо житло зруйновано

Якщо квартира чи будинок зруйновані внаслідок бойових дій, можна добитися списання боргів, які накопичилися після руйнування житла.

Потрібно: написати заяву та додати акт про знищення або довідку з поліції.

Процедура подачі аналогічна — дві копії, обов’язкова реєстрація при подачі.

Якщо постачальник подав до суду — використовуйте строк давності

Навіть якщо справа вже в суді, це не кінець. Відповідно до Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності — три роки.

Приклад, який наводить адвокатка: “Людина не платила з 2021 року, і у 2025 році постачальник подав до суду, вимагаючи повернення 50 тис. грн. Якщо відповідач заявить про сплив позовної давності, суд може відмовити у стягненні боргу за 2021–2022 роки, а от борги за 2023–2025 доведеться сплатити”.

Коли списати борг не вдасться

Не варто розраховувати на списання боргу, якщо:

• людина проживає в безпечному регіоні України;
• регулярно користується комунальними послугами;
• не має підтвердження відсутності або форс-мажору;
• свідомо ухиляється від оплати, вважаючи, що “під час війни можна не платити”.

Додатково: борги з окупованих територій не стягуються в судовому порядку

Згідно з постановою Кабінету Міністрів №206, на час дії воєнного стану не допускається судове стягнення боргів за комунальні послуги із мешканців окупованих територій та районів активних бойових дій.

Тож списання боргів за комунальні послуги — можливе, але тільки за наявності юридичних підстав і доказів. Варто знати свої права, подавати документи правильно та вчасно реагувати на дії постачальників. Як наголошує адвокатка Олена Воронкова, пасивність у таких питаннях — прямий шлях до судових позовів і додаткових витрат.