Верховний Суд уточнив підходи до фраудаторних правочинів у справах про банкрутство

Проблематика захисту прав кредиторів у процедурах неплатоспроможності, фраудаторних правочинів та актуальних підходів Верховного Суду до їх правової кваліфікації стала центральною темою другого науково-практичного форуму «Лабіринт кредиторів», який відбувся у Чернівцях.

Участь у заході взяли суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько та суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк. Форум об’єднав суддів, науковців, арбітражних керуючих та фахівців у сфері банкрутства для обговорення проблемних аспектів захисту майнових прав кредиторів і формування практичних рекомендацій щодо вдосконалення правових механізмів у справах про неплатоспроможність.

Відкриваючи захід, Володимир Погребняк наголосив, що відкриття провадження у справі про банкрутство вже саме по собі свідчить про порушення прав кредиторів, а тому особливого значення набуває ефективність механізмів їх захисту. Суддя акцентував увагу на необхідності проактивної позиції кредиторів, їх взаємодії з арбітражними керуючими, іншими кредиторами та судом.

Серед ключових інструментів захисту прав кредиторів він виокремив механізми визнання правочинів фраудаторними, а також застосування інститутів субсидіарної та солідарної відповідальності осіб, винних у доведенні боржника до неплатоспроможності. Окремо Володимир Погребняк звернув увагу на еволюцію судової практики після запровадження відповідних інститутів у Кодексі України з процедур банкрутства.

Центральною подією форуму став виступ Олександра Банаська під час другої дискусійної панелі, присвяченої фраудаторним правочинам. Суддя детально проаналізував розвиток практики Верховного Суду щодо визнання таких правочинів недійсними та звернув увагу на те, що саме поняття «фраудаторний правочин» було офіційно закріплене у Кодексі України з процедур банкрутства після змін, ухвалених Законом №3985-IX від 19 вересня 2024 року. Водночас судова практика щодо цієї конструкції почала формуватися значно раніше — ще з рішень об’єднаної палати КГС ВС у 2018 році.

Олександр Банасько детально проаналізував ключові постанови Великої Палати Верховного Суду, які стали основою сучасного підходу до фраудаторних правочинів. Серед них — постанови від 3 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц, від 7 вересня 2022 року у справі №910/16579/20, від 18 грудня 2024 року у справі №916/379/23 та від 4 лютого 2026 року у справі №910/6654/24.

Особливу увагу суддя приділив постанові Великої Палати ВС від 4 лютого 2026 року у справі №910/6654/24. Саме у цій справі Велика Палата відступила від попереднього підходу щодо необхідності одночасного застосування конструкції фіктивного правочину та принципів добросовісності й недопустимості зловживання правом для кваліфікації правочину як фраудаторного.

За новим підходом Верховного Суду, нормативної підстави у вигляді статей 3 та 13 Цивільного кодексу України — принципу добросовісності та заборони зловживання правом — достатньо для кваліфікації правочину як фраудаторного та визнання його недійсним. При цьому оспорювати такий правочин може і заінтересована особа, яка не була стороною відповідного договору.

Олександр Банасько також підкреслив, що конструкція фраудаторного правочину сьогодні активно застосовується не лише у справах про банкрутство, а й у межах звичайного позовного провадження, коли сторони спору не перебувають у процедурі неплатоспроможності. Метою такого позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику для подальшого звернення на нього стягнення.

«Правопорядок не повинен допускати вчинення дій, які є очевидно недобросовісними та спрямовані на заподіяння шкоди кредиторам», — наголосив суддя, характеризуючи природу фраудаторних правочинів та принцип добросовісності як основу їх оцінки.

Наприкінці виступу Олександр Банасько окремо звернув увагу учасників форуму на аналітичні та інформаційні ресурси Верховного Суду, зокрема Базу правових позицій, Supreme LAB, Supreme Observer, а також українськомовну версію платформи ECHR-KS щодо практики ЄСПЛ.

Форум «Лабіринт кредиторів» організували Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України та юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.