Латвія посилила охорону енергетичної інфраструктури через загрозу російських диверсій

Латвія посилила охорону стратегічних об’єктів енергетичної інфраструктури через інформацію спецслужб про можливі загрози з боку Росії. Про це в інтерв’ю Reuters повідомив прем’єр-міністр країни Андріс Кульбергс.

За його словами, додаткові сили безпеки були розгорнуті на Інчукалнському підземному газосховищі — одному з найбільших у Балтійському регіоні, а також на гідроелектростанції на річці Даугава вище за течією від Риги. Посилений режим охорони також запровадили на інших об’єктах енергетичного сектору.

Заява прем’єра пролунала на тлі попереджень Латвії, Литви та Польщі про підвищений ризик диверсій і гібридних операцій проти критичної інфраструктури. За словами Кульбергса, розвідувальні служби західних країн фіксують зростання потенційних загроз, тоді як у Кремлі ці звинувачення традиційно відкидають, називаючи їх безпідставними.

Прем’єр повідомив, що вже обговорив ситуацію з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Латвія просить Альянс збільшити кількість систем протиповітряної оборони, а також наростити присутність союзницьких військ на своїй території. Окремо він виступив за прискорене впровадження в оборонні системи НАТО нової технології боротьби з безпілотниками, яку країна розробляє у співпраці з Україною.

На думку Кульбергса, невдачі Росії у війні проти України можуть спонукати Кремль активізувати гібридні операції проти держав НАТО.

«Росія хоче швидкої перемоги, тому потенційна гібридна загроза зараз вища, ніж раніше. Можливо все», — заявив глава латвійського уряду.

Водночас Латвія готується до можливих спроб зовнішнього втручання у парламентські вибори, які мають відбутися восени. За словами прем’єра, уряд уже працює над заходами для мінімізації таких ризиків.

Окрему увагу Кульбергс приділив санкційній політиці Європейського Союзу. Він розкритикував окремі країни-члени ЄС, які блокують ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії. За його словами, нові обмеження мають охопити близько 250 фізичних та юридичних осіб, а також передбачають посилення тиску на експорт російського скрапленого природного газу.

Прем’єр наголосив, що доходи від продажу російського СПГ та діяльності так званого «тіньового флоту» продовжують фінансувати російську військову машину, а тому Європа має визначитися зі своїми пріоритетами.

«Питання полягає в тому, чи хочете ви заробляти гроші, чи хочете досягти миру. Неможливо мати і те, й інше одночасно», — підсумував Андріс Кульбергс.