Майже половина учнів регулярно користується штучним інтелектом під час навчання, – дослідження

Штучний інтелект стрімко інтегрується в українську систему освіти. Нове дослідження, у якому взяли участь понад 27 тис. респондентів — 18 711 учнів та 8 474 педагоги з усіх регіонів України, засвідчило, що AI-сервіси вже стали звичним інструментом навчання та роботи. Водночас школи поки не встигають адаптуватися до цих змін: у більшості закладів досі відсутні офіційні правила використання штучного інтелекту.

Президент Малої академії наук України, академік НАН України Станіслав Довгий зазначив, що це вже друга хвиля довготривалого дослідження. Якщо у 2023 році його результати фіксували лише початок використання генеративного ШІ в освіті, то нині можна говорити про перехід до етапу його повсякденного застосування.

Опитування показало, що майже 60% педагогів користуються сервісами штучного інтелекту щонайменше раз на тиждень, а ще 16,62% — щодня. Попри це, вчителі стали значно обережніше ставитися до рекомендацій таких інструментів іншим. Індекс готовності рекомендувати ШІ учням знизився з -6 у 2023 році до -51,2, а колегам — із +1 до -28,67.

Серед школярів рівень використання технологій ще вищий. Про ChatGPT знають 90,1% опитаних, 81,2% уже користувалися сервісом, а майже половина регулярно застосовує інструменти штучного інтелекту під час навчання.

Водночас змінилися й цілі використання AI. Якщо три роки тому школярі зверталися до нього переважно для виконання домашніх завдань, то тепер найпоширенішою причиною стало пояснення складного навчального матеріалу та пошук інформації — такий варіант обрали 68,9% респондентів.

Також учні використовують штучний інтелект для допомоги з домашніми завданнями (50,9%), роботи над власними проєктами (43,4%), створення зображень (37,4%) та вивчення іноземних мов (36,9%).

За три роки змінився і перелік найпопулярніших AI-сервісів. Окрім ChatGPT, широкого поширення набув Gemini, про який знають понад 70% учнів та близько 75% педагогів. Понад половина освітян також знайома з можливостями Canva AI.

Одним із головних висновків дослідження стала відсутність у більшості шкіл офіційної політики використання штучного інтелекту. Майже 58% учнів повідомили, що не знають про існування будь-яких правил у своїх закладах освіти. Серед педагогів лише 10,04% працюють у школах, де такі правила затверджені письмово, тоді як 58,19% зазначили, що користуються лише усними домовленостями.

Найбільшими перешкодами для ширшого впровадження ШІ вчителі назвали нестачу часу для опанування нових інструментів (43,1%), питання академічної доброчесності (30,7%), недостатню технічну оснащеність шкіл (27,1%) та брак методичної підтримки (13,4%).

Дослідження також показало, що цифрова трансформація освіти відбувається в умовах війни. Понад 20% педагогів працюють у школах, які були пошкоджені внаслідок бойових дій, у понад 92% закладів навчаються внутрішньо переміщені діти, а майже 68% мають учнів, які були змушені виїхати за кордон. Серед школярів 15,01% повідомили, що після початку повномасштабного вторгнення змінили школу, а 14,65% навчаються в закладах освіти, які постраждали через війну.

У Малій академії наук наголошують, що наступним етапом розвитку української освіти має стати не просто ширше використання штучного інтелекту, а формування культури його відповідального застосування. Йдеться про створення зрозумілих шкільних політик, розвиток академічної доброчесності та системне навчання педагогів роботі з AI. Третю хвилю національного дослідження використання штучного інтелекту в освіті планують провести у 2029–2030 роках.