На Кіпрі знайшли золоті діадеми віком 3,4 тисячі років із символами чотирьох стародавніх цивілізацій

Археологи представили результати дослідження дев’яти золотих діадем, виявлених у гробницях стародавнього міста Хала-Султан-Текке на Кіпрі. Вік прикрас оцінюється приблизно у 3,4 тис. років, а їхній декор поєднує символіку одразу кількох цивілізацій Східного Середземномор’я.

Одну з діадем дослідники знайшли безпосередньо на лобі дитини віком чотири-п’ять років. Разом із нею в похованні збереглися намисто із 68 золотих намистин та сережки, що свідчить про високий соціальний статус похованої особи.

За висновками вчених, масивніші діадеми використовувалися за життя — на їхній поверхні залишилися характерні сліди зношування. Водночас легкі золоті прикраси та тонкі пластини, які клали на губи померлих, виготовляли спеціально для поховальних обрядів представників знаті.

Орнаменти на діадемах поєднують єгипетські зображення биків із сонячним диском, мікенські розетки, левантійських козлів і левів. Найбільша прикраса завдовжки 34,2 см із сімома головами биків належала жінці віком приблизно 35–40 років. Дослідники зазначають, що хоча образ бика традиційно асоціювався з чоловічою владою, ця знахідка свідчить про ширше символічне значення цього мотиву в кіпрському суспільстві бронзової доби.

Науковці також припускають, що місцеві майстри не просто копіювали іноземні художні традиції, а переосмислювали їх, створюючи власний стиль. Саме золото, з якого виготовлені прикраси, ймовірно, походило з Нубії або з родовищ на території сучасної Болгарії.

Стародавнє місто Хала-Султан-Текке існувало приблизно між 1630 і 1150 роками до нашої ери. Воно займало територію близько 25 гектарів і було одним із ключових торговельних портів східного Середземномор’я. Через нього проходили товари з різних куточків світу, зокрема лазурит з Афганістану, сердолік з Індії та бурштин із Балтійського регіону, що підтверджує масштаби міжнародної торгівлі ще в епоху бронзи.