Фонд держмайна планує створити агропромисловий кластер на базі «Сумихімпрому», Земельного банку та «Украгролізингу»

ФДМУ розглядає альтернативу продажу «Сумихімпрому»

Фонд державного майна України має намір опрацювати новий підхід до використання державних активів в аграрному та промисловому секторах, поєднавши їх у межах єдиної економічної моделі.

Про це 13 жовтня повідомив голова ФДМУ Дмитро Наталуха, коментуючи результати чергового приватизаційного аукціону з продажу державного пакета акцій «Сумихімпрому».

За словами керівника Фонду, після третьої невдалої спроби знайти інвестора для хімічного підприємства відомство зосередиться на доопрацюванні концепції агропромислового кластеру.

Йдеться про можливе поєднання трьох складових: земельних ресурсів, виробництва мінеральних добрив та забезпечення аграріїв сільськогосподарською технікою.

Земельний банк у такій моделі може відповідати за земельну складову, «Сумихімпром» — за виробництво добрив, а «Украгролізинг» — за напрям сільськогосподарської техніки.

Поки що йдеться саме про концепцію, а не про затверджене рішення щодо створення нової структури. Конкретні механізми об’єднання активів, джерела фінансування, модель управління та строки реалізації проєкту не оголошені.

Третій аукціон із продажу «Сумихімпрому» завершився без покупців

13 жовтня 2026 року в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» мав відбутися аукціон із приватизації 99,9952% акцій АТ «Сумихімпром».

Початкова ціна державного пакета становила 1,005 млрд грн.

Однак торги не відбулися через відсутність заявок від потенційних покупців. Це вже третя невдала спроба приватизації підприємства.

Дмитро Наталуха визнав, що такий результат був одним із можливих сценаріїв, враховуючи розташування заводу в Сумах та безпекову ситуацію в регіоні.

Постійна загроза російських авіаційних ударів і застосування безпілотників суттєво ускладнює залучення інвестицій у великі промислові об’єкти поблизу зони бойових дій.

Водночас, за словами голови ФДМУ, інтерес до підприємства з боку потенційних інвесторів існував, тому спробу провести аукціон вважали виправданою.

Окрім безпекових ризиків, на інвестиційну привабливість активу впливають його фінансовий стан, накопичені борги та необхідність модернізації виробничих потужностей.

Покупець мав інвестувати щонайменше 150 млн грн у модернізацію

Умови приватизації «Сумихімпрому» передбачали не лише придбання державного пакета акцій, а й виконання низки інвестиційних та соціальних зобов’язань.

Новий власник повинен був зберегти основні напрями діяльності підприємства та вкласти щонайменше 150 млн грн у технічне переоснащення і модернізацію виробництва.

Крім того, протягом шести місяців після придбання активу інвестор мав погасити заборгованість із заробітної плати, борги перед бюджетом та прострочену кредиторську заборгованість.

Окремі умови стосувалися захисту працівників. Покупець мав дотримуватися передбачених трудовим законодавством соціальних гарантій та не допускати звільнення персоналу протягом шести місяців після придбання підприємства.

Таким чином, фактичні фінансові зобов’язання потенційного інвестора не обмежувалися стартовою ціною пакета акцій.

Водночас необхідність значних капіталовкладень поєднувалася з високими воєнними ризиками та обмеженими можливостями відновлення повноцінної виробничої діяльності.

Борги «Сумихімпрому» перевищили 4,1 млрд грн

Фінансовий стан підприємства залишається одним із головних чинників, які ускладнюють його приватизацію.

Згідно зі звітністю за 2025 рік, кредиторська заборгованість «Сумихімпрому» на кінець року становила 4,135 млрд грн.

Із цієї суми 1,292 млрд грн припадало на заборгованість, сформовану в межах справи про банкрутство, яку Господарський суд Сумської області порушив ще у жовтні 2011 року.

Фінансові показники підприємства також демонструють суттєве скорочення господарської діяльності.

У 2025 році виручка підприємства скоротилася приблизно на 67%, хоча валовий прибуток збільшився, а чистий збиток зменшився порівняно з попереднім роком.

Попри це, підприємство залишалося збитковим.

У річному звіті зазначається, що головними причинами негативних фінансових результатів стали вимушені простої виробничих потужностей та відсутність достатніх обігових коштів.

Зокрема, виробництво простоювало з листопада 2024 року до 22 липня 2025 року, а в четвертому кварталі 2025-го роботу всіх структурних підрозділів знову було зупинено.

Фактично протягом року лише два місяці працював сірчанокислотний цех №5.

Додатковою перешкодою стала безпекова ситуація в Сумській області. Через її загострення обласна військова адміністрація не надала дозволу на закупівлю аміаку, необхідного для запуску виробництва комплексних мінеральних добрив.

У результаті підприємство не змогло виконати виробничу програму, передбачену фінансовим планом на 2025 рік.

«Сумихімпром» понад десять років перебував у процедурі банкрутства

Історія приватизації підприємства ускладнювалася не лише економічними проблемами та війною, а й тривалими корпоративними й судовими спорами.

«Сумихімпром» належить до найбільших українських виробників складних мінеральних добрив, діоксиду титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімічної продукції.

Підприємство виготовляло понад 30 марок комплексних NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин, призначених для використання в різних ґрунтово-кліматичних умовах.

Завод також входить до числа найбільших бюджетоутворювальних підприємств Сум та області.

Понад десять років підприємство перебувало в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF бізнесмена Дмитра Фірташа.

У 2010 році Фірташ отримав міноритарний пакет у розмірі 0,005% акцій, а пов’язані з ним структури, за даними агентства «Інтерфакс-Україна», встановили контроль над управлінням підприємством.

Накопичення боргів призвело до формування комітету кредиторів та запровадження процедури санації.

Фонд державного майна з 2015 року намагався через суд припинити процедуру банкрутства, яка перешкоджала приватизації державного пакета акцій.

Лише в листопаді 2023 року Господарський суд Сумської області задовольнив відповідне клопотання ФДМУ та Міністерства юстиції, закривши провадження у справі про банкрутство і санацію підприємства.

Це створило правові передумови для відновлення приватизаційного процесу, однак знайти покупця державі досі не вдалося.

Війна суттєво обмежила виробничі можливості заводу

Після початку повномасштабного російського вторгнення становище «Сумихімпрому» додатково погіршилося.

У березні 2022 року російські війська обстріляли підприємство, внаслідок чого стався витік аміаку.

Після цього завод приблизно рік не працював і відновив діяльність лише навесні 2023 року.

Подальше погіршення безпекової ситуації на Сумщині знову обмежило можливості стабільного виробництва.

Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш ніж за 30 км від підприємства.

Для хімічного виробництва, яке використовує потенційно небезпечні речовини, ризики обстрілів мають особливе значення, оскільки пошкодження технологічного обладнання може спричиняти не лише економічні збитки, а й загрози для населення та довкілля.

Саме поєднання воєнних ризиків, значної заборгованості та необхідності інвестицій у модернізацію робить пошук приватного інвестора особливо складним.

Агропромисловий кластер може поєднати землю, добрива та техніку

Запропонована ФДМУ концепція передбачає потенційне використання державних активів у межах взаємопов’язаної системи аграрного виробництва.

Земельний банк, який забезпечує механізми передачі державних сільськогосподарських земель в оренду через конкурентні процедури, може сформувати земельну складову такого кластеру.

«Сумихімпром» за умови відновлення виробничої діяльності міг би забезпечувати напрям виробництва мінеральних добрив.

«Украгролізинг», діяльність якого пов’язана із забезпеченням аграрного сектору технікою на умовах лізингу, потенційно міг би стати третім елементом цієї моделі.

Теоретично така взаємодія дозволила б поєднати доступ до земельних ресурсів, матеріально-технічне забезпечення та виробництво необхідної аграріям хімічної продукції.

Однак наразі Фонд держмайна не представив детальної економічної моделі проєкту, не визначив його правову форму та не повідомив, чи передбачатиме він створення окремої юридичної особи або координацію діяльності наявних державних структур.

Також залишається відкритим питання фінансування відновлення «Сумихімпрому», враховуючи його боргове навантаження та безпекові ризики.

Тому створення агропромислового кластеру поки слід розглядати як один із можливих сценаріїв подальшого використання державних активів, а не як уже затверджену програму.

Наступним великим приватизаційним аукціоном стане продаж ОПЗ

Паралельно з опрацюванням альтернативних підходів до управління «Сумихімпромом» Фонд державного майна продовжує підготовку до приватизації інших великих промислових підприємств.

Найближчим таким об’єктом має стати Одеський припортовий завод, аукціон із продажу якого заплановано на 19 жовтня 2026 року.

За словами Дмитра Наталухи, станом на 13 жовтня заявок від потенційних учасників торгів ще не було.

Водночас інвестори можуть подати документи до вечора 18 жовтня.

Голова ФДМУ наголосив, що відомство намагається забезпечити підприємству можливість відновлення діяльності навіть за умов несприятливого інвестиційного клімату.

Результати аукціону з продажу ОПЗ стануть ще одним показником готовності приватних інвесторів вкладати кошти у великі українські промислові активи під час війни.

Невдала приватизація «Сумихімпрому» водночас засвідчує, що для окремих державних підприємств продаж на відкритому аукціоні може залишатися складним завданням навіть після врегулювання багаторічних юридичних перешкод.

У таких умовах Фонд держмайна розглядає можливість пошуку інших моделей використання державних активів, зокрема через їхню економічну кооперацію в межах агропромислового сектору.