АМКУ пропонує новий механізм стягнення штрафів після банкрутства «Тедіс Україна»

Антимонопольний комітет України пропонує змінити правила стягнення штрафів із компаній, які після порушення конкурентного законодавства переходять у процедуру банкрутства або переносять активи та діяльність на інші юридичні особи. Питання загострилося після того, як у липні суд визнав банкрутом ТОВ «Тедіс Україна», яке раніше було найбільшим дистриб’ютором сигарет в Україні та має перед АМКУ борг на понад 548 млн грн.

Під час пресконференції в Укрінформі представники громадських організацій та Антимонопольного комітету заявили, що проблема виходить далеко за межі одного підприємства. За даними АМКУ, лише за останні п’ять з половиною років комітет майже 80 разів заявляв грошові вимоги у справах про банкрутство на загальну суму понад 2,6 млрд грн.

У діяльності «Тедіс Україна» побачили ознаки можливого виведення бізнесу

Голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик заявив, що перед початком процедури банкрутства основна діяльність «Тедіс Україна» нібито була переведена на ТОВ «ДЛ солюшн».

За його словами, із цією компанією фактично одночасно почали працювати найбільші тютюнові виробники, а раніше вона мала назву «Тедіс Логістик».

«Ми в цьому вбачаємо ознаки доведення до банкрутства задля уникнення сплати штрафу, але питання тут до правоохоронців», – заявив Миткалик.

Він вважає, що обставини банкрутства компанії доцільно окремо розглянути в межах Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.

Водночас озвучені громадськими активістами твердження про можливе умисне доведення компанії до банкрутства є їхньою оцінкою і потребують перевірки компетентними органами.

АМКУ називає проблему системною

Заступник директора юридичного департаменту Антимонопольного комітету Кирило Данилов повідомив, що справа «Тедіс Україна» не є поодинокою.

За його словами, чинне законодавство дозволяє компаніям використовувати судові процедури та банкрутство таким чином, що фактичне виконання рішень комітету може затягуватися або ставати неможливим.

Однією з проблем Данилов назвав правило, за яким судове оскарження рішення АМКУ автоматично зупиняє його виконання.

«За останні п’ять з половиною років АМКУ майже 80 разів звертався до суду з грошовими вимогами саме у справах про банкрутство, де загальна сума була понад 2,6 млрд грн. Ця проблема є системною і пов’язана з тими законодавчими нормами, які існують сьогодні», – зазначив він.

Що пропонують змінити

У співпраці з парламентом Антимонопольний комітет розробив законопроєкт №12440, який, за словами Данилова, уже отримав позитивні оцінки міжнародних партнерів.

Документ передбачає, що саме по собі звернення компанії до суду з позовом проти рішення АМКУ більше не повинно автоматично зупиняти його виконання.

Також пропонується запровадити механізм відповідальності економічного правонаступника активів. Ідеться про ситуації, коли бізнес фактично продовжує працювати, але вже через іншу юридичну особу.

Ще одна ключова зміна – солідарна відповідальність учасників єдиного суб’єкта господарювання.

За поясненням представника АМКУ, якщо кілька юридичних осіб пов’язані відносинами контролю та мають спільного бенефіціара, вони можуть розглядатися як єдиний суб’єкт господарювання. Якщо компанія, яка безпосередньо вчинила порушення, не здатна сплатити штраф, відповідальність у визначених законом випадках може поширюватися на її засновників та інші юридичні особи відповідної групи.

Такий підхід має ускладнити схеми, за яких борги залишаються на компанії без активів, а операційний бізнес продовжується через іншу структуру.

Що може змінити законопроєкт

У разі ухвалення запропонованих змін АМКУ отримає ширші можливості для фактичного стягнення штрафів навіть тоді, коли компанія-порушник проходить банкрутство або перестає володіти основними активами.

Фактично держава намагається перейти від відповідальності окремої юридичної особи до оцінки економічної сутності всього бізнесу та групи пов’язаних компаній.

Представники громадських організацій також наголошують, що справа має ширший контекст через особливості тютюнового ринку. Програмний директор ГО «Життя» Дмитро Купира нагадав про положення Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка передбачає необхідність захисту державної політики у сфері охорони здоров’я від комерційних інтересів тютюнової індустрії.

На думку учасників пресконференції, без зміни законодавства подібні ситуації можуть повторюватися, коли компанія накопичує значні зобов’язання перед державою, банкрутує, а її комерційна діяльність фактично продовжується через іншу юридичну особу.