Що криється за ліквідацією та банкрутством держпідприємств

21 вересня 2022, 19:13
1676 хвилин читати

Чимало з державних підприємств залишилися виключно на папері, не працюючи десятиліттями і накопичуючи борги

  • Посилання скопійованоlink copied

Ліквідувати неробоче державне підприємство — це, на перший погляд, легке завдання приховує в собі чимало проблем і труднощів для державного власника. Чимало з державних підприємств залишилися виключно на папері, не працюючи десятиліттями і накопичуючи борги. Завдяки ухваленню законопроєкту №7451 вже знято мораторій на продаж держпідприємств із арештами, що відкриває нові можливості для приватизації.

Два шляхи

Закон передбачає два варіанти ліквідації суб’єктів господарювання — ліквідація за рішенням власника і процедура банкрутства. Основний критерій для застосування тієї чи іншої процедури — це фінансовий стан підприємства, а саме наявність або ж відсутність ознак неплатоспроможності.

Безпосередньо ліквідація підприємства відбувається за рішенням власника, у випадку ДП — за рішенням держави і відповідного органу управління. Вона можлива у тому випадку, якщо сума активів бізнесу перевищує боргові зобов’язання.

Якщо ж підприємство накопичило суму боргів, що перевищує вартість його активів, для нього у судовому порядку призначається процедура банкрутства. Майно такого підприємства реалізується на публічному аукціоні для виплати боргових зобов’язань перед кредиторами у відповідності до черговості, що встановлена законодавством.

Підводні камені ліквідації

Як ми знаємо, ліквідація відбувається за рішенням власника бізнесу, відтак тут для держави не мало б виникати додаткових проблем. Але вони виникають — від дерибану до простого відновлення документів власності. Подекуди трапляється так, що попередні директори підприємства навмисно довели його до стану ліквідації, вивезли все цінне обладнання, перевели землю у комунальну власність або ж і безпосередньо в своє особисте приватне володіння.

Часто інформація про ліквідатора чи директора, який був призначений раніше, відсутня або не актуальна. Але в багатьох випадках державі все ж вдається добитися справедливості.

Розповім декілька кейсів.

  • ДП “Бердянське Агроторгове підприємство”

До моменту початку ліквідації від колишнього заводу Бердянського АТП залишилися лише закинуті цехи. Але завдяки роботі ліквідатора, призначеного Фондом, вдалося відновити техдокументацію на будівлю, але найголовніше — включити земельну компоненту до вартості активу, яка стала вирішальною для зростання його ціни. Пізніше актив був виставлений на торги на базі Прозорро.Продажі. Під час аукціону ціна на об’єкт зросла з 1,14 млн гривень до 5,1 млн гривень. Завдяки цьому державний бюджет замість збитків отримав 2,8 млн гривень чистого доходу — різниця між вирученою сумою і погашення кредиторської заборгованості.

  • Підприємство “Шкірг…….рея” (назва прихована для мінімізації ризиків)

Подекуди між різними державними органами відсутнє взаєморозуміння щодо управління держпідприємствами. Так сталося у випадку з шкіряною фабрикою у містечку, що на Тернопільщині. Будівля фабрики була зведена ще в 1948 році місцевою артіллю майстрів поряд із родовим замком князів. Державне підприємство, яке управляє цим замком, намагалося отримати права на цю будівлю, при цьому залишити борги шкірфабрики на балансі держави. Попри офіційну пропозицію повністю забрати в управління підприємство разом із будівлями та боргами, орган управління замками відмовився від такого кроку. Врешті, після тривалих спорів, Фонд отримав позитивне судове рішення, яке відкриває законну можливість для продажу цього об’єкту новому власнику. Проте, наразі органом управління замком Вишневецьких подано безпідставний позов до суду щодо оспорювання права власності, незважаючи на те, що аналогічний за суттю спір вже був вирішений на користь ФДМУ в судовому порядку. Таким чином, оппонент, незначно змінивши суть позову, в черговий раз отримав можливість блокувати аукціонну процедуру продажу державного майна, намагаючись отримати майно (без боргів, котрі планується залишити державі) у власність безкоштовно. Судовий розгляд триває.

  • Інкогніто (в інтересах слідства найменування ДП не розголошується)

Історія цього ДП є показовою щодо навмисного доведення підприємства до процедури ліквідації. Протягом кількох років директор цього підприємства поступово списував з його власності коштовні верстати. Але відбувалося це лише на папері: станки навіть не були вивезені з самого об’єкту, продовжуючи активно працювати протягом 10 років, а їхнім новим власником став… син керівника підприємства, який запустив на них власний прибутковий бізнес. Коли Фонд держмайна взявся за цю справу, то зіткнувся не лише з тиском, але й погрозами фізичної розправи. Так, призначеному Фондом ліквідатору погрожували озброєні люди. Наразі цією справою займається поліція, а Фонд проводить аудит роботи ДП, а також намагається відновити всі документи, щоб врешті припинити незаконну діяльність нечистого на руку керівника.

Банкрутства і махінації

Процедура банкрутства, на відміну від ліквідації, може здійснюватися без рішення власника. Передусім цей механізм покликаний задовольнити потреби і вимоги кредиторів. Для тимчасового управління такими об’єктами комітетом кредиторів призначається арбітражний керуючий, який має куди більше повноважень, аніж директор підприємства. Зважаючи на це, між сторонами можуть виникати різноманітні зловживання та непорозуміння між чинним директором та призначеним арбітражним керуючим.

Частими є випадки неправильного формування лотів для ліквідаційних торгів, коли новий власник активів отримує будівлю, але без обладнання чи навпаки, включає або не включає до вартості лотів земельну компоненту та інше.

Прикладів подібних зловживань навколо держмайна є сотні, але ми розглянемо найбільш показові з них.

  • ДП “СГП “Запорізьке””

На момент ліквідації цього підприємства у Запорізькій області на його балансі не було ані активів, ані заборгованості. Але під час роботи призначеного ліквідатора у архіві ДП виявили, що раніше підприємство володіло більше 3000 га землі та великим свинокомплексом. Обидва активи було незаконно виведено з власності підприємства. Очевидно, що мова йде про повністю незаконні дії, тож Фонд держмайна активно бореться за цей актив та розпочав збір відповідних документів, кримінальні та судові провадження.

  • ВАТ “НДМО “Діалір””

На початку 1990-х держава вирішила побудувати державний опіковий центр в районі київської Троєщини. Влада виділила на це 21 га землі, а також гроші на будівництво. Після цього “Діалір” замовив проєкт будівництва і рецензію на проєкт будівництва. Вказані роботи були виконані належним виконавцем, однак пізніше результат роботи був присвоєний “кредитором” шляхом створення спірного акту виконаних робіт за ціною, що майже в 10 разів вища, аніж реальна вартість вказаних послуг. Такі дії призвели до можливості вступу до справи про банкрутство ДП у якості конкурсного кредитора із вимогами у розмірі майже 30 млн гривень. Врешті, збудовані на 80% об’єкти відчужили інвесторам шляхом обміну на кредиторські вимоги під час реалізації плану санації за ціною будівельних матеріалів і без урахування земельної компоненти — за 50 млн гривень, тоді як вартість активів з урахуванням самої лише земельної компоненти становить від 300 до 700 млн гривень.

  • ПАТ “Сум….пром” (назви приховані для мінімізації ризиків)

Це хімічне підприємство перебуває в стадії банкрутства ще з 2011 року, хоча й зараз продовжує свою повноцінну роботу. І основна провина у його “банкрутстві” лежить на його кредиторові. Вказавши на нібито неможливість подальшої роботи, кредитор ініціював процедуру банкрутства підприємства, після чого (як кредитор, що отримав абсолютну більшість голосів завдяки укладанню договорів про уступки права за кредиторськими вимогами до боржника), ініціював призначення керуючого санацією для створення плану економічної санації. Але замість розробки такого плану керуючий санацією для відновлення платоспроможності боржника фактично повністю управляє підприємством, яке і зараз приносить кошти кредитору. Ще три роки тому Фонд держмайна ухвалив рішення про приватизацію ПАТ “Сум….пром”. Проте, керуючим санацією, ймовірно з метою недопущення контролю держави над підприємством та продовження перебування ПАТ “Сум….пром” в процедурах банкрутства, ініційовано декілька судових справ, що перешкоджають проведенню приватизації ПАТ “Сум….пром”. Нещодавно ми отримали позитивне судове рішення, тож у планах — повністю повернути контроль держави над підприємством заради його подальшої приватизації за ринковою вартістю.

Висновок

Як бачимо, за десятиліття неефективного управління державним майном зловмисники знайшли десятки шляхів обходити закон, щоб незаконно заволодіти цінними об’єктами і ресурсами. Протидія цьому — важливе завдання Фонду державного майна, який попри всі негаразди та складнощі воєнного часу продовжує роботу в цьому напрямку. Часто держава, як власник стикається й з іншими проблемами — як то зберігання архівів підприємств чи оплата праці призначеного ліквідатора. Всі вони потребують оперативного вирішення та додаткового фінансування, яке можна забезпечити через зміни в процедурах і профільному законодавстві.

Якраз протягом цього року Фонд зосередився на виписуванні змін до законодавства, щоб забезпечити ефективне вирішення усіх проблем. Втім, попри всі намагання ділків та корумпованих чиновників привласнити майно підприємств, команда Фонду держмайна знаходить способи відновити справедливість.

Приватизація вказаних об’єктів у час війни є особливо цінною — серед них є сотні об’єктів та земельних ділянок, що стануть в нагоді релокованому бізнесу для відновлення виробництва у безпечних регіонах. Системна робота держави у цьому напрямку має продовжуватися, що принесе користь як уряду, так і українському бізнесу.

Автор: Ольга Батова, Фонд держмайна України

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

ФДМУ

Статті • Влада i люди
Чи реально отримати 8 мільярдів від приватизації у 2022 році?

ФДМУ

Статті • Влада i люди
Як буде працювати новий сервіс автоматичної оцінки та як безкоштовно дізнатися оціночну вартість квартири, будинку, земельної ділянки чи будь-якої іншої нерухомості.

ФДМУ

Статті • Влада i люди
Як гарантовано виграти приватизаційний аукціон та чому неможливо купити перемогу за хабар

ФДМУ

Статті • Влада i люди
Чим малі порти України можуть бути цікавими для інвесторів та чому приватизація цих об’єктів дозволить залучити інвестиції у їхній розвиток

Розслідування

Статті • БОРГ-review; Влада i люди
Нового керівника ЧМП міністр інфраструктури Владислав Криклій призначив 30 квітня 2021 року