Держава планує продати 7% акцій ПриватБанк за 18 млрд грн: в Україні готують перше «народне IPO»

Держава має намір продати 7% акцій ПриватБанку орієнтовно за 18 млрд грн, відкривши доступ до інвестування для фізичних осіб. Йдеться про перше в історії України так зване «народне IPO», участь у якому зможуть взяти лише громадяни України.

Відповідні плани містяться у презентації, підготовленій у Кабінеті Міністрів, яка є у розпорядженні Mind. Документ розробив Руслан Магомедов, колишній голова НКЦПФР. Ще восени 2025 року він публічно пропонував ідею проведення публічних розміщень акцій успішних держкомпаній із продажем близько 7% капіталу.

У документі зазначається, що продаж акцій ПриватБанку дозволить державі частково повернути кошти, витрачені на його докапіталізацію під час націоналізації у 2016 році, а також оцінити реальний попит на фінансові активи в умовах війни.

Ініціатива розглядається як пілотний проєкт, який може відкрити шлях до подальшої приватизації державних банків — ідеї, що обговорюється урядом уже кілька років.

Формально у презентації використовується термін SPO (Secondary Public Offering) — вторинне публічне розміщення акцій. Втім у публічному просторі проєкт уже називають IPO, з огляду на його масовий характер і залучення нових приватних інвесторів.

Як випливає з документа, стартова ціна акцій становитиме 300 грн за штуку. Статутний капітал ПриватБанку сформовано з 736 млн простих акцій, тож на продаж буде виставлено 51,5 млн акцій, або 7% від загальної емісії. Загальний обсяг залучених коштів може сягнути 18 млрд грн.

Продаж планують провести у форматі аукціону через застосунок «Дія». Участь зможуть взяти виключно фізичні особи — громадяни України. Аукціон триватиме один місяць, при цьому кожен учасник зможе подати лише одну заявку. Для участі необхідно буде задепонувати кошти на спеціальний рахунок в одному з державних банків — Укргазбанк, Сенс Банк або Укрексімбанк. Максимальна сума інвестиції обмежена 400 тис. грн, що відповідає купівлі не більш ніж 1333 акцій за стартовою ціною.

Після завершення приймання заявок буде визначено середньозважену ціну акції. Заявки з ціною на рівні або вище середньої будуть задоволені, а всі нижчі — відхилені з поверненням коштів. Придбані акції автоматично зараховуватимуться на рахунки в цінних паперах, відкриті у держбанках. У перспективі інвестори зможуть вільно продавати або докуповувати акції ПриватБанку на українських фондових біржах.

У презентації наголошується, що інвестиція має бути привабливою з огляду на дивідендну політику банку. За оцінками, одна акція щороку генерує близько 40 грн дивідендів, що відповідає приблизно 10% річної дохідності. Очікувана дивідендна дохідність у 2025 році становить 12,4%. Загальна сума дивідендів, виплачених у 2019–2025 роках, сягнула 138 млрд грн, а дивіденди на одну акцію за цей період стабільно зростали.

Окремо в документі розкривається оцінка вартості ПриватБанку. Хоча стартова ціна IPO/SPO визначена на рівні 300 грн за акцію, цільовою називається ціна 350 грн за акцію. Саме за такого рівня держава змогла б повернути 1,7 грн на кожну гривню, вкладену у докапіталізацію банку після націоналізації. Нагадаємо, у грудні 2016 року держава спрямувала на порятунок ПриватБанку 155 млрд грн.

За цільової ціни 350 грн за акцію ринкова оцінка банку становитиме близько 258 млрд грн, що у 1,7 раза перевищує обсяг державної підтримки. Водночас за стартовою ціною 300 грн оцінка всього банку знижується до 227 млрд грн, а коефіцієнт повернення коштів — до 1,5 грн на вкладену гривню.

Таким чином, для досягнення задекларованої мети державі необхідно, щоб середня ціна розміщення одразу перевищила 350 грн за акцію, або щоб решта 93% акцій у майбутньому продавалися дорожче — щонайменше на 17% вище ціни «народного IPO». Водночас у презентації прямо визнається, що перше розміщення має характер тесту ринку та PR-кроку, покликаного зацікавити інвесторів і пожвавити український фондовий ринок.

Разом із тим експерти застерігають: продаж акцій із дисконтом не гарантує, що у майбутньому ринок буде готовий оцінювати банк за цільовою ціною. За несприятливої кон’юнктури це може не наблизити, а навпаки — ускладнити досягнення заявленого рівня повернення коштів, витрачених державою на докапіталізацію ПриватБанку.