Чи вистачить Україні грошей на 2022 рік? Держбюджет поки тримається

5 квітня 2022, 10:24Новини437

Этот материал также доступен на русском

Українська влада розуміє критичну роль відновлення роботи економіки у протидії агресору

  • Посилання скопійованоlink copied

Місяць війни з російською ордою до невпізнанності змінив вигляд десятків українських міст. До невпізнанності змінилися й держава та її фінансова система. Де уряд бере кошти і як працює бюджет воєнного часу, з’ясовував Ярослав Вінокуров.

До війни бюджет переважно наповнювався коштом від сплати податку на імпорт товарів. Так, на 2022 рік Мінфін планував зібрати з імпорту 405 млрд грн ПДВ, з акцизного податку (алкоголь, тютюнові вироби, енергоносії) – 76 млрд грн, мита – 37,5 млрд грн. Загалом лише непрямі податки з імпортних товарів цьогоріч повинні були скласти майже 520 млрд грн або 40% від усіх доходів бюджету. Проте наразі з митниці вдається зібрати лише п’яту частину запланованих надходжень. При очікуванні у 39 млрд грн за березень до бюджету від Державної митної служби надійшло лише 7 млрд грн.

Аналогічна ситуація зі збором податків: поточні надходження від Державної податкової служби становлять лише 15-20% від довоєнних показників. Основна причина – закриття багатьох підприємств, знищення складів та промислових потужностей на півдні, сході, півночі та центрі країни.

Таким чином, наразі одним з ключових джерел фінансування видатків бюджету є запозичення. У березні майже половина видатків за загальним фондом держбюджету була профінансована таким чином.

Наразі держава позичає кошти трьома шляхами.

По-перше, через випуск облігацій внутрішньої державної позики. На період війни в уряді вирішили запровадити новий тип ОВДП – військові облігації. Ставки та терміни за ними фіксовані – 11% річних та 1 рік обігу. Протягом березня саме завдяки цьому інструменту вдалося залучити 27,7 млрд грн. Ще на 20 млрд грн військових облігацій придбав НБУ, фактично надрукувавши ці гроші. Таке право держава надала НБУ виключно на період воєнного стану. Сам регулятор обіцяє друкувати гривні для уряду у виключних випадках і за умов, що це не матиме суттєвого впливу на інфляцію.

По-друге, запозичення у міжнародних фінансових організацій та ЄС. За перші 3 місяці року держава отримала пільгових кредитів на суму, еквівалентну 96,7 млрд грн. Зокрема, від МВФ на 41,3 млрд грн (1,4 млрд дол) та Єврокомісії на 19,5 млрд грн (600 млн євро).

По-третє, Україна веде перемовини з урядами інших країн про залучення грантового фінансування. Ці кошти надають на безповоротній основі для підтримки бюджету в умовах війни. Так, уряд Італії вже надав Україні 110 млн євро, а від США найближчим часом надійдуть 500 млн дол.

На скільки вистачить фінансів?

Ключовим фактором, від якого залежатиме здатність держави фінансувати оборону та інші необхідні видатки у ході війни та по її завершенню є те, як швидко відновлюватиметься економіка. Складно передбачити, скільки підприємств в короткостроковій перспективі відновлять роботу. Передусім, через те, що активна фаза воєнних дій все ще триває. Російські терористичні війська продовжують обстрілювати українські міста – навіть ті, які знаходяться далеко від лінії зіткнення.

Українська влада розуміє критичну роль відновлення роботи економіки у протидії агресору. Саме тому там вже анонсували спрощення податкових та митних правил на час війни.

Також важливо розуміти, що частину з отриманих позик та грантових коштів Україна спрямує на погашення боргів. На щастя, 2022 рік не складний з точки зору виплат за державними запозиченнями. Традиційно складним буде вересень, коли доведеться віддати 54,13 млрд грн, з яких 51 млрд грн за зовнішніми боргами, тобто у валюті.

Для вересневих виплат у Мінфіну є запас. Зокрема, ще невикористані кредитні гарантії уряду США на 1 млрд дол, під які Україна може випустити євробонди. В уряді запевняють, що в змозі вчасно та у повному обсязі платити кредиторам. Так, попри початок активних військових дій, Мінфін 1 березня виплатив 292 млн дол купону за єврооблігаціями.

“Зараз для нас важлива довіра іноземних кредиторів. Ми хочемо позичати гроші, отримувати гранти, мати стабільні зв’язки з нашими закордонними партнерами, тому ми маємо бути відповідальними”, – пояснив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

 

Проекти та інновації
Вчора, 12:33 • Новини • Проекти та інновації
Проекти та інновації
Вчора, 11:15 • Новини • Проекти та інновації

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

НБУ

Статті • Влада i люди
Якщо намагатися пришвидшити темпи економічного зростання нацбанківськими інструментами, ми отримаємо або інфляцію, або бульбашки на фінансових ринках

НБУ

Статті • Влада i люди
Чи можна збільшити обсяги іпотечного кредитування без навантаження на державний бюджет?

НБУ

Статті • Влада i люди
Набувши популярності серед молоді, кешбек як інструмент підвищення лояльності невдовзі може зникнути з українського фінансового ринку

НБУ

Статті • Влада i люди
Чому державні банки готові підтримувати програму

НБУ

Статті • Влада i люди
1 липня минув рік, як Національний банк став регулятором для небанківських фінансових установ

Законодавство

Статті • Влада i люди
Законопроєкт «Про кредитні спілки», зареєстрований під № 5125, 1 червня 2021 року був розглянутий Верховною Радою України у першому читанні та прийнятий за основу