Аграрії можуть втратити до $5 млрд цього року через нестачу добрив

Україна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив, що може суттєво вплинути на врожайність зернових культур та фінансові показники аграрного сектору. Про це заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко.

За його словами, внутрішнє виробництво добрив в Україні продовжує скорочуватися — з 2,1 млн тонн у 2023 році до 1,6 млн тонн у 2025 році.

Водночас у разі збереження геополітичної нестабільності світові ціни на добрива вже у першій половині 2026 року можуть зрости ще на 15–20%. «Такі зміни напряму впливають на економіку виробництва», — наголосив Хоменко.

За його словами, добрива традиційно формують 20–30% собівартості рослинництва, однак зараз їхня частка в окремих випадках може сягати вже 50%. Додатковий тиск на аграріїв створюють також витрати на пальне, акцизна політика та можливе підвищення тарифів на залізничну логістику.

В УКАБ пояснюють, що за надто високих цін агровиробники змушені скорочувати внесення добрив та переглядати технологічні карти вирощування культур. Це, у свою чергу, запускає накопичувальний негативний ефект — знижується врожайність, скорочується валове виробництво та падає експортна виручка.

За оцінками асоціації, дефіцит добрив потенційно може призвести до зниження врожайності зернових культур на 20%. У грошовому вимірі це може означати втрату $4–5 млрд експортної виручки та близько $0,8–1 млрд бюджетних надходжень.

Окремо експерти звертають увагу на питання імпортних мит на добрива. За словами Хоменка, Європейський Союз уже тимчасово скасовував мита як інструмент підтримки власних агровиробників в умовах різкого зростання цін на газ, енергоносії та добрива. В Україні ситуація ускладнюється тим, що внутрішнє виробництво вже не покриває потреб ринку, через що аграрний сектор дедалі сильніше залежить від імпорту.

Аналітики попереджають, що подальше погіршення ситуації на ринку добрив може стати одним із ключових ризиків для українського агросектору у 2026 році.