Зеленський підписав закон про освіту національних меншин: що зміниться для шкіл і вступу України до ЄС

Президент підписав закон через кілька годин після голосування парламенту

Верховна Рада України 12 жовтня ухвалила законопроєкт №16119, спрямований на розширення освітніх прав представників національних меншин та корінних народів.

Президент Володимир Зеленський підписав закон уже через кілька годин після його ухвалення.

Парламент одразу після голосування доручив невідкладно підписати документ голові Верховної Ради та направити його президенту, що дозволило завершити процедуру підписання впродовж одного дня.

Закон змінює підхід до організації навчання мовами національних меншин, визначає умови надання школам спеціального статусу та встановлює додаткові гарантії для закладів, у яких діти здобувають освіту рідною мовою.

Водночас підписання закону президентом не тотожне набранню ним чинності: конкретна дата початку застосування нових положень визначається його прикінцевими та перехідними положеннями й офіційним опублікуванням.

Якими мовами дозволятиметься навчання

Нові правила стосуються мов національних меншин, які водночас є офіційними мовами Європейського Союзу, а також мов корінних народів України.

Таким чином, закон створює додаткові можливості для організації навчання, зокрема угорською, румунською, польською та іншими мовами, що відповідають установленим критеріям.

Російська мова до визначеного законом переліку не входить.

Важливо, що документ не скасовує статус української мови як державної та не передбачає повного витіснення її з освітнього процесу.

Йдеться про можливість поєднувати навчання українською мовою з викладанням окремих предметів мовою відповідної національної меншини або корінного народу відповідно до встановлених правил.

Спеціальний статус зможуть отримати близько 149 шкіл

Одним із ключових нововведень є визначення критеріїв, за якими заклад освіти може отримати статус школи національної меншини.

Для цього мовою відповідної меншини повинні навчатися понад половина учнів закладу — щонайменше 50% плюс один учень.

За оцінкою Міністерства освіти і науки України, цим критеріям потенційно відповідають 149 шкіл, що становить приблизно 1,2% від загальної кількості закладів загальної середньої освіти країни.

Окремо передбачено мінімальний поріг для збереження такого статусу. Частка учнів, які навчаються мовою відповідної меншини, повинна становити не менше 20%.

Якщо цей показник знизиться нижче встановленого рівня, заклад може втратити спеціальний статус за погодженням із Міністерством освіти і науки.

Таким чином, закон встановлює як початкові критерії набуття статусу, так і умови його подальшого збереження.

Батьки зможуть впливати на кількість предметів українською мовою

Закон також передбачає механізм, за допомогою якого батьки учнів зможуть ініціювати збільшення кількості предметів, що викладаються державною мовою.

Для цього необхідна письмова підтримка щонайменше двох третин батьків учнів відповідного класу.

Такий підхід має забезпечити можливість враховувати освітні потреби конкретної шкільної спільноти, зберігаючи при цьому право дітей на вивчення української мови.

Норма стосується саме збільшення обсягу викладання державною мовою, а не довільного скасування інших вимог законодавства щодо мов освіти.

Школи національних меншин отримають додатковий захист від закриття

Окремий блок змін стосується реорганізації та ліквідації закладів освіти, які мають статус шкіл національних меншин.

Згідно з новими правилами, рішення про їхнє закриття або реорганізацію потребуватимуть погодження з Міністерством освіти і науки України.

Крім того, засновник закладу повинен забезпечити можливість продовження навчання дітей у школі з відповідним статусом у межах тієї самої територіальної громади.

За оцінкою МОН, такі гарантії можуть поширюватися на 141 комунальний заклад освіти в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.

Це регіони, де традиційно проживають значні громади національних меншин, а питання збереження можливості навчання рідною мовою має особливе значення.

Нові положення водночас означають додаткові вимоги до органів місцевого самоврядування під час планування освітньої мережі та проведення реорганізації шкіл.

Для керівників частини приватних шкіл передбачили тимчасовий виняток

Закон містить окрему норму щодо керівників приватних закладів освіти, у яких уже функціонують класи з навчанням мовами національних меншин.

Вона стосується керівників 29 приватних шкіл, які вже обіймають відповідні посади.

Для них тимчасово не застосовуватиметься вимога підтверджувати знання української мови спеціальним сертифікатом.

Водночас це не звільняє керівників від обов’язку володіти державною мовою та використовувати її відповідно до вимог законодавства.

Отже, йдеться про виняток із процедури документального підтвердження мовної компетентності, а не про скасування вимог щодо знання української мови.

Закон має допомогти розблокувати переговори України з Євросоюзом

Ухвалення документа має також зовнішньополітичне значення, оскільки питання мовних прав національних меншин тривалий час залишалося одним із предметів суперечностей між Україною та Угорщиною.

Будапешт неодноразово порушував питання умов навчання угорською мовою в українських школах і пов’язував його з просуванням України в процесі європейської інтеграції.

Ухвалення закону №16119 розглядається як крок, що має сприяти відкриттю двох переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання».

Водночас саме підписання закону не означає автоматичного відкриття цих кластерів. Відповідні рішення ухвалюються на рівні Європейського Союзу з урахуванням позицій держав-членів.

Таким чином, новий закон поєднує зміни у внутрішньому освітньому законодавстві з виконанням зобов’язань України у сфері захисту прав національних меншин та подальшим просуванням переговорів про членство в ЄС.