З 26 липня запрацюють нові правила оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері держреєстрації

26 липня 2022 року набирають чинності зміни, внесені Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» до законів «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації, зазначає Юрліга.

Фахівці Офісу протидії рейдерству розповіли про основні новели, на які варто звернути увагу:

1. Повідомлення державного реєстратора і нотаріуса про факт використання його ідентифікаторів доступу до державного реєстру

Державний реєстратор і нотаріус у разі виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань іншими особами буде зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Міністерству юстиції про зазначений факт, а також про всі відомі йому рішення (дії) у відповідному державному реєстрі, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

Водночас про аналогічний обов’язок йдеться і у пункті 16 урядової постанови від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану». Водночас у профільних законах у зміненій редакції передбачено подання саме повідомлення від таких осіб.

Розгляд такого повідомлення здійснюватиметься Мін’юстом у тому ж порядку, що і скарга.

2. Присічний строк на звернення зі скаргою

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін’юсту, якщо з моменту прийняття відповідного рішення, здійснення дії чи бездіяльності їх вчинення не минуло 1 року з дня, а рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції – 6 місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії чи бездіяльності.

3. Оформлення скарги

Серед іншого, у скарзі має бути зазначено номер телефону та/або адресу електронної пошти скаржника, а окрім суті (реквізитів) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності має бути наведено обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності сплинуло більше 2 місяців, а у випадку оскарження рішення територіального органу Мін’юсту – більше 1 місяця, скаржник в обов’язковому порядку повинен зазначати у скарзі відомості про дату, коли дізнався про порушення своїх прав.

Така скарга може бути подана в електронній формі, за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

4. Повернення скарги

Мін’юст повертатиме скаргу, якщо вона:

• подана особою, яка не має на це повноважень;

• не містить відомостей про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов’язковим).

Водночас повернення скарги не позбавляє права на повторне її подання у встановленому порядку.

Також важливо враховувати, що перебіг строку на оскарження зупинятиметься з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику.

5. Залишення скарги без розгляду

Мін’юст залишатиме скаргу без розгляду, якщо:

• закінчення строку подання скарги;

• наявність рішення з того самого питання про задоволення чи відмову у скарзі;

• відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;

• скаргу подано особою, права якої не порушено або яка не має на це повноважень;

• скаржником подано заяву про залишення скарги без розгляду.

6. Об’єднання розгляду декількох скарг/повідомлень державного реєстратора

Мін’юст об’єднуватиме розгляд декількох скарг у сфері державної реєстрації прав, повідомлень державного реєстратора про використання його ідентифікаторів доступу до відповідного державного реєстру іншими особами, що сприятиме своєчасному, всебічному та об’єктивному встановленню відповідних обставин.

У такому випадку строк розгляду обраховуватиметься з дня надходження першої зі скарг.

7. Виконання рішень Мін’юсту, прийнятих за результатом розгляду скарг

Такі рішення виконуватимуться за наявності інших зареєстрованих заяв щодо певного об’єкта нерухомого майна, обтяжень речових прав на такий об’єкт нерухомого майна, рішень про заборону вчинення реєстраційних дій (крім судових рішень про заборону вчинення реєстраційних дій посадовими особами Мін’юсту).

Як застосовуватимуться нові правила?

Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу розглядатимуться за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом (крім правил щодо строків на оскарження).

Водночас рішення, прийняті за результатом розгляду скарг, що на момент набрання чинності Законом не виконані, виконуватимуться в порядку, передбаченому законодавством до набрання чинності цим Законом.