В Україні зафіксували майже 800 тисяч боргів за комунальні послуги

На початок листопада 2025 року в Єдиному реєстрі боржників уже налічується 794 604 активні виконавчі провадження щодо боргів за комунальні послуги. Однак більш ніж половина з них — 60% або понад 476 тисяч справ — завершені формально, фактично без стягнення коштів. Тобто борг так і залишається, а система лише накопичує нові «глухі кути».

Лише від початку 2025 року в Реєстрі з’явилися 194 тисячі нових проваджень, з яких дві третини досі відкриті.

Харківщина — регіон із найбільшими неплатежами

Найбільше боржників за комуналку мешкає на Харківщині — 47,9 тисячі проваджень. Дніпропетровщина майже не відстає — 45,4 тисячі. Значно менше, але все одно суттєво, накопичили боргів жителі Миколаївської (11,9 тис.), Полтавської (11,3 тис.) та Сумської (8,5 тис.) областей.

За що українці боргують найчастіше

У 2025 році 40% нових боргів припали на теплопостачання, ще майже п’ята частина — на водопостачання. Далі йдуть:

• газопостачання — 15%;
• житлове обслуговування — 10%;
• вивіз відходів — 8%;
• електроенергія — 6%.

Портрет боржника: найчастіше — люди середнього віку або пенсіонери

Найбільша частка боржників — люди віком 46–60 років (35,9%). Ще 25,3% припадає на пенсіонерів. Більш як половина проваджень протягом року відкриті проти жінок — 55%.

Антирекорд — у 71-річної пенсіонерки з Миколаївщини, проти якої лише за цей рік відкрили 28 проваджень за борги за електроенергію. Усі вони завершилися без реального стягнення — коштів стягнути не вдалося.

Законодавчі зміни: що може змінитися

На цьому тлі Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт №14005, який передбачає посилення роботи з боржниками. Серед ключових положень:

• автоматичне внесення боржників до реєстру;
• заборона на продаж або дарування майна до повного погашення боргу;
• швидше накладення арештів на активи та запобігання їх переоформленню.

Окремі норми викликали значний резонанс у суспільстві. Приватний виконавець, к.ю.н. Андрій Авторгов пояснює, що частина емоцій у соцмережах пов’язана з нерозумінням чинного законодавства:

«Єдиний реєстр боржників працює ще з 2017 року, а стягнення на єдине житло було можливе й раніше — за певних умов. Фактично законопроєкт повертає норми, які вже існували, та навіть полегшує становище боржників: після сплати боргу провадження автоматично закриватиметься».

Виконавець наголошує: важливо впроваджувати зміни обережно, щоб не зруйнувати «крихку архітектуру» виконавчого процесу, де й без того низький реальний відсоток стягнення.

Навіть у разі ухвалення законопроєкту механізм вилучення єдиного житла не зазнає суттєвих змін. Як і сьогодні, це буде можливо лише якщо:

• сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат (160 тис. грн);
• у процедурі беруть участь органи опіки, якщо в житлі зареєстровані діти.

Попереду — доопрацювання законопроєкту до другого читання, тож фінальний текст може змінитися.

Джерело: Опендатабот