В Раді хочуть дати українцям можливість вести бізнес без ФОП

Парламентський комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів повернувся до розгляду законопроєкту № 8143. Цей документ пропонує революційні зміни для мікробізнесу: надати українським домогосподарствам (родинам) право легально займатися підприємництвом без обов’язкової реєстрації фізичної особи-підприємця (ФОП). Головними умовами для такої діяльності є річний дохід не більше 8 мільйонів гривень, залучення до роботи виключно членів домогосподарства та подання єдиної річної податкової декларації. Про це повідомляє судово-юридична газета Sud.ua 18 лютого.

Що дозволять робити без офіційної реєстрації

Згідно із законопроєктом, без статусу ФОП родини зможуть легально надавати широкий спектр послуг. Загалом дозволяється будь-яка економічна діяльність, що не потребує спеціальних ліцензій та не належить до незалежної професійної діяльності.

До переліку дозволених послуг входять:

• Роздрібна торгівля на ринках та з лотків;
• Косметологічні (естетичні) та перукарські послуги;
• Репетиторство, юридичні консультації, послуги гувернерів;
• Догляд за немічними чи хворими людьми, послуги домашньої прислуги;
• Діяльність у сфері ресторанного господарства (приготування їжі);
• Ремонт побутової техніки, меблів, одягу, взуття, радіоапаратури тощо;
• Перевезення пасажирів і вантажів;
• Послуги з прибирання, прання та прасування.

Податки, облік та соціальна допомога

Документ суттєво змінює підхід до фінансів родин. До витрат домогосподарства дозволять записувати не лише прямі витрати на ведення бізнесу, але й суми на утримання кожного члена сім’ї — у розмірі 60% від середньомісячної зарплати по країні за минулий рік. Сам облік доходів буде максимально спрощеним, його правила має розробити Кабінет Міністрів.

Крім того, законопроєкт напряму пов’язує ведення бізнесу із соціальними виплатами. Вводиться поняття «соціального трансферту» — державної фінансової допомоги. Щоб отримати таку підтримку, родина буде зобов’язана подати річну декларацію про свої реальні доходи (це правило не поширюватиметься на стипендії та пенсії). На думку авторів, це зробить державну допомогу адресною та унеможливить нецільове витрачання бюджетних коштів.

Ризики: корупція та юридична плутанина

Попри ідею детінізації мікробізнесу, законопроєкт стикнувся з жорсткою критикою Головного науково-експертного управління Верховної Ради (ГНЕУ). Експерти вказують на низку серйозних прогалин:

• Корупційні ризики: Закон фактично дозволяє вести бізнес усім членам домогосподарства. Це означає, що підприємництвом легально зможуть займатися навіть ті люди, яким це суворо заборонено антикорупційним законодавством (наприклад, державні службовці чи правоохоронці), якщо вони є частиною такого домогосподарства.
• Юридичний хаос у поняттях: Документ пропонує внести до Цивільного кодексу термін «свобода створення домогосподарств», але не дає чіткого визначення цього поняття. Це створює прямий конфлікт із Сімейним кодексом, де фігурує поняття «сім’я». Досі термін «домогосподарство» використовувався в Україні виключно для статистичного перепису населення, а не як форма суб’єкта господарювання.
• Брак механізмів: У тексті взагалі не прописано, що робити державі, якщо родина порушить встановлені правила (наприклад, найме сторонніх працівників або перевищить ліміт доходу).