Ураження санкційною зброєю: хроніки 18 жовтня

Сполучені Штати мають намір посилити санкції проти Ірану за допомогу Росії у повномасштабній війні в Україні після повідомлень про те, що Тегеран планує відправити Москві ракети для використання на полі бою. Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише Politico з посиланням на чиновника адміністрації президента США. “Ми абсолютно точно збираємося накласти санкції на будь-кого, хто допомагає іранцям допомагати росіянам вбивати українців”, – сказав співрозмовник видання на умовах анонімності. Чиновник додав, що адміністрація Джо Байдена в минулому розголошувала інформацію про продаж Іраном зброї до Росії та давала зрозуміти, що це призведе до санкцій. Він відмовився говорити про конкретні санкції, але, ймовірно, до них увійдуть економічні обмеження і заходи експортного контролю, що будуть спрямовані проти третіх сторін, які допомагають Тегерану й Москві.

• Велика Британія і США домовилися про посилення співпраці у впровадженні та забезпеченні дотримання фінансових санкцій проти Росії та інших країн у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням в Україну. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на текст спільної заяви, передає Європейська правда. У спільній заяві високопосадовці міністерств фінансів США та Великої Британії, відповідальні за санкційну політику – Андреа Ґакі та Джайлз Томсон, – заявлять, що вирішили вивести свою співпрацю на “новий рівень”. “Ми визначимо можливості для об’єднання досвіду, творчого осмислення викликів, які перед нами постають, вивчення можливостей для узгодження способів імплементації санкцій, а також надання допомоги нашим зацікавленим сторонам шляхом або спільних дій, або надання рекомендацій, що є результатом непублічної співпраці”, – сказано в заяві. Зазначається, що сторони хочуть посилити співпрацю в контексті не лише санкцій проти Росії через вторгнення в Україну, а й “щодо інших спільних санкційних режимів”.
• Для збереження працездатності колишнього заводу Nissan у Санкт-Петербурзі планують залучити китайський автоконцерн за посередництвом КамАЗу, повідомляють «Ведомости» з посиланням на джерела. Одним із варіантів є партнерство з китайським держконцерном First Automobile Works (FAW). У Мінпромторгу поки що ніяк не коментували цю інформацію.

• Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі 17 жовтня оголосила про запровадження додаткових санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб у відповідь на вторгнення РФ та анексію територій України. Санкції були запроваджені проти 34 фізичних та однієї юридичної особи, які причетні до поширення російської дезінформації та пропаганди, передає Європейська правда. “Ці особи та організації допомагають російському режиму підривати принципи державного суверенітету та несуть відповідальність за поширення неправдивих наративів, які слугують приводом для невиправданої війни російського режиму”, – зазначили в уряді Канади. У переліку зокрема перебувають пропагандистський телеканал “Звєзда”, що належить міністерству оборони РФ, російські актори Сергій Безруков і Владімір Машков, телеведучі Тіна Канделакі та Наіля Аскер-Заде, помічник Путіна Владімір Мединський тощо.
• З 1 січня по 15 жовтня 2022 року російський “Газпром” видобув 327,4 млрд кубометрів газу, що на 18% або на 72 млрд кубометрів менше, ніж за аналогічний період торік. Як повідомляє пресслужба російської компанії, експорт газу до країн далекого зарубіжжя за вказаний період впав на 41,4% або на 63 млрд кубометрів – до 89,3 млрд куб. м. Водночас попит на газ компанії із газотранспортної системи на внутрішньому ринку РФ за цей період зменшився на 5,2% (на 9,5 млрд куб. м). Водночас російський монополіст вказує на зростання експорту газу до Китаю, однак обсяги постачання палива за контрактом з китайською CNPC традиційно не розкриває. Міненерго РФ раніше прогнозувало, що у 2022 році він складе всього 15 млрд кубометрів.
• Рахункова палата РФ опублікувала висновок на законопроект про федеральний бюджет 2023-2025 років. Відповідно до звіту, обсяг недонадходжень до російського бюджету 2023 року може становити мінімум 639 млрд руб. Інші висновки із висновку Рахункової палати: показники закладеного в російський бюджет макропрогнозу надмірно оптимістичні – в умовах санкцій та високої невизначеності скарбниця ризикує недоотримати близько 2 трлн руб. у найближчі три роки; існує ризик невиконання параметрів держзапозичень за умов санкційного тиску; у 2023 році більш ніж половиною всіх бюджетних коштів (57,6%) будуть розпоряджатися Мінфін, Міноборони та МВС Росії; проект бюджету враховує недостатньо ризиків, частина яких вже реалізується. Державний бюджет Росії, згідно з проектом, у наступні три роки буде дефіцитним: у 2023 році – 2% до ВВП.
• Світовий банк перевів усі кредити Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), надані Білорусії, у статус таких, що не обслуговуються, через прострочення платежів на суму $68,43 млн. Про це йдеться у відповідному повідомленні від 17 жовтня. “Ця дія була здійснена відповідно до встановленої процедури Світового банку, згідно з якою всі кредити МБРР, надані країні або гарантовані країною, стають непрацюючими, якщо платіж за будь-яким кредитом прострочено більш ніж на шість місяців”, – сказано в заяві. Також наголошується, що основна сума непогашених країною кредитів становить $967 млн. Згідно з даними світового фінансового регулятора, з травня 2020 року Білорусії не було схвалено жодного нового кредиту.
• На тлі посилення санкцій проти РФ деякі європейські банки повністю припинили прийом SWIFT-переказів із російських кредитних організацій. Блокування таких операцій “Известиям” підтвердили в одному з найбільших банків Швейцарії – PostFinance, естонському LHV Pank, французькому Banque Populaire, а також у фінському S-BANK. У S-BANK перестали приймати SWIFT-платежі з Росії ще з початку війни в Україні, а LHV Pank провів останній подібний переказ наприкінці серпня, розповіли в їхніх call-центрах. В інших кредитних організаціях не уточнили, коли саме почали блокувати такі операції, проте пов’язали обмеження з економічною ситуацією та санкціями. Масові скарги росіян на неможливість надіслати SWIFT-перекази до цих банків з’явилися на платформі для відгуків за такими транзакціями. Згідно з коментарями, окрім зазначених іноземних кредитних організацій жоден платіж не дійшов також до італійського Poste Italiane bank, швейцарського Credit Suisse, шведського Swedbank та банку в Новій Зеландії Westpac New Zealand.

• Влада Німеччини ускладнила отримання шенгенської візи для росіян, тепер для її отримання необхідно подавати витяг з банку, який працює в країнах — учасницях Європейського союзу (ЄС). Про це сказано 17 жовтня на сайті VisaMetric. Прохачі візи повинні довести наявність у них коштів на час перебування на території держав-членів Шенгенської угоди. «До розгляду можуть бути прийняті лише актуальні виписки, видані на ім’я заявника банком, який працює у країнах — членах ЄС», — йдеться у повідомленні. Виписка має містити дані щодо стану рахунку за останні три місяці.