Ураження санкційною зброєю: хроніки 13 жовтня

Президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію рішення РНБО від 12 жовтня про санкції проти “младоолігарха” часів Януковича Сергія Курченка, самого Віктора Януковича, російського олігарха Олега Дерипаски і міністра оборони України часів Януковича Павла Лебедєва. Про це йдеться в указі Зеленського №694/2022 від 12 жовтня. Відповідно до додатку до рішення РНБО, санкції вводяться терміном на 10 років. Вид обмежувального заходу – блокування активів (тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними).

• В США розглядають повну заборону на російський алюміній у відповідь на ескалацію Росією війни в Україні. Метал довгий час був захищений від санкцій через його важливість у всьому, від автомобілів і хмарочосів до iPhone. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела. За словами співрозмовників, Білий дім розглядає три варіанти: пряма заборона, підвищення тарифів до рівня, настільки високого, що вони могли б стати еквівалентом заборони, або санкції проти компанії виробника “Русал” російського олігарха Олега Дерипаски. “Такий крок мав би широкомасштабні наслідки для світового ринку алюмінію, потенційно змусивши споживачів у США та інших країнах поспішно шукати метал на заміну”, – пише агентство.
• Уряд Чехії в середу ухвалив рішення про посилення візових обмежень для російських громадян, також підтримку навчання білоруських та українських студентів у чеських вишах. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на сайт міністерства закордонних справ Чехії. “Тоді як в Україні російські ракети падають на дитячі майданчики та на людей, які просто йдуть на роботу, до Чехії через міжнародний аеропорт щодня прибуває до 200 громадян Російської Федерації”, – сказав глава чеського МЗС Ян Ліпавський. “Саме тому ми домовилися, що тим російським громадянам, які в’їжджають на чеську територію через зовнішній Шенгенський кордон – зокрема наш міжнародний аеропорт – з метою туризму, спорту чи культури, тепер буде відмовлено у в’їзді”, – додав він. Він уточнив, що це рішення набуде чинності з 25 жовтня і стосуватиметься російських подорожувальників із чинною шенгенською візою, виданою будь-якою країною-членом ЄС. Таким чином, Чехія приєдналася до країн Балтії, Польщі та Фінляндії, які закрили свої кордони для російських туристів у попередні тижні.
• Міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що граничну ціну на російську нафту можна встановити в діапазоні $60 за барель. Про це вона заявила під час зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку, передає Reuters. За словами Єллен, таке обмеження буде достатнім, щоб зменшити надходження Москви від енергоресурсів і водночас забезпечити прибутковий видобуток. Міністерка додала, що США та їхні союзники все ще обговорюють можливу стелю ціни на російську нафту. Єллен наголосила, що впродовж останніх 5-7 років Росія була готова видобувати і продавати нафту в середньому за $60 за барель. “Тож, безумовно, ціна в цьому діапазоні була б достатньою, щоб вважати, що Росія може вигідно видобувати та продавати нафту”, – сказала Єллен, додавши, що собівартість виробництва в Росії “низька”.
• Влада Швейцарії розширила санкційний список щодо РФ, привівши його у відповідність до переліку Євросоюзу. Про це йдеться у релізі на сайті Федеральної ради країни. Так, у «чорному списку» значаться 30 фізосіб та сім юросіб. Серед фігурантів списку особи, пов’язані з референдумами на приєднаних до Росії територіях, їх активи у Швейцарії будуть заморожені. Також у ньому фігурують голова ЦВК Елла Памфілова, заступник голови Міноборони Юнус-Бек Євкуров, керівник концерну «Калашников» Алан Лушніков, співаки Олег Газманов та Микола Расторгуєв, співачка Юлія Чичеріна, а також філософ Олександр Дугін. Федеральний департамент економіки також проінформував раду про інші обмеження, які були прописані в новому пакеті санкцій ЄС, у тому числі стеля цін на нафту та експортні обмеження.
• Нова Зеландія заборонить постачання вина до Росії. Імпортери шукають альтернативи Sauvignon blanc. Новий пакет антиросійських санкцій набуде чинності 4 листопада. Постачання вина з Нової Зеландії і так були обмежені, але тепер на ринку готуються до повної заборони, пише РБК з посиланням на імпортерів, хоча вони розраховують завозити продукцію контрабандою через треті країни.
• Популярні браузери, такі як Edge від Microsoft, Safari від Apple і Chrome від Google можуть перестати відкривати сайти, підписані російськими сертифікатами безпеки. Про наявність у їх розробників можливості відкликати цей сертифікат “Известиям” розповіло джерело в одній із IT-компаній. Такі приклади за межами Росії вже були, зазначив співрозмовник «Известий». У Казахстані 2019 року мешканців зобов’язали встановити національні сертифікати безпеки на пристрої, нагадав він. Після цього Google, Mozilla та Apple внесли національний сертифікат до списку відкликаних – і за два місяці його впровадження в Казахстані припинилося.
• Сбєрбанк РФ продовжує згортати мережу відділень, закривши у вересні рекордну кількість офісів — понад 500. За даними ЦБ РФ, у вересні Сбєрбанк скоротив мережу відділень відразу на 527 офісів, до 12,4 тис. З початку року мережа найбільшого банку скоротилася на 868 відділень. В абсолютному значенні обсяг закритих підрозділів банку за вересень став максимальним із травня 2006 року. У банку запевнили, що при управлінні мережею орієнтуються «на потреби, інтереси та зручність клієнтів», а покриття територій «зберігається на колишньому рівні».
• Більше половини російських компаній, які користувалися іноземним софтом, втратили технічну підтримку, випливає з дослідження Naumen, з яким ознайомився Forbes. Аналітики опитали 116 організацій з 19 галузей, щоб з’ясувати, як дався взнаки відхід великих іноземних розробників з російського ринку. Дослідження показало, що 56% компаній втратили доступ до техпідтримки, для 16% організацій критично зросла вартість ліцензій та послуг і лише п’ята частина опитаних (21%) не відчула на собі жодних наслідків. Російський бізнес активно використовує іноземний софт, кажуть аналітики: у 36% опитаних частка зарубіжних ІТ-рішень у компанії становить не менше половини, ще у 33% на іноземне програмне забезпечення припадає 20–50% софту. Лише чверть опитаних (25%) використовують менше ніж 20% закордонного софту. У дослідженні говориться, що найбільш залежними від іноземного ПЗ виявилися нафтогазова, хімічна промисловість та банки: кожна друга організація в цих секторах у своєму ІТ-ландшафті використовує не менше 50% зарубіжних рішень.
• Мережа преміальних супермаркетів «Абетка смаку» помітила масовий відтік своєї цільової аудиторії цього року. Раніше компанія планувала вихід на біржу в найближчому майбутньому, розглядаючи покупців продуктів у своїх магазинах як потенційних інвесторів. “Абетка смаку” відзначила “масовий від’їзд цільової аудиторії” серед труднощів, з якими зіткнулася у другому кварталі 2022 року. Про це йдеться у матеріалах компанії для інвесторів. На них звернув увагу Shopper’s. Компанія навела дані Федеральної служби безпеки, згідно з якими за перший квартал 2022 року з Росії виїхали 3,8 млн. осіб проти 2,6 млн. роком раніше. Також до історичного мінімуму, зазначає «Абетка смаку», знизився іноземний туристичний потік. “Все це позначилося на купівельній активності і на трафіку магазинів ретейлера”, – наголошується в повідомленні.
• Російських представників не допустили до участі у сільськогосподарській виставці у Парижі. Про це у четвер, 13 жовтня, заявив російський посол у Франції Олексій Мєшков. Дипломат додав, що організатори супроводжували свою відмову формулюванням про те, що на росіян на заході не чекають. «Цього тижня буде сільськогосподарська виставка (CIAL Paris) у Парижі. По-перше, російським представникам просто навіть не дали можливості зареєструватися онлайн для участі у цій виставці, а на наші прямі звернення до організаторів було прямо сказано, що на російських відвідувачів на виставці не чекають», — розповів посол «РИА Новости». Раніше повідомлялося, що Румунія анулювала візи 14 російським учасникам конференції Міжнародної спілки електрозв’язку (МСЕ) у Бухаресті.