Український ринок праці зіткнувся з гострим дефіцитом кваліфікованих кадрів

Український ринок праці продовжує демонструвати суттєвий дисбаланс між попитом роботодавців і кваліфікацією потенційних працівників. За даними державної служби зайнятості, упродовж перших шести місяців 2026 року роботодавці подали близько 240 тис. вакансій, однак працевлаштувати вдалося лише 131,5 тис. осіб.

Водночас за цей самий період статус безробітного отримали близько 230 тис. українців. У службі зайнятості пояснюють, що основною причиною такої ситуації є невідповідність професійних навичок шукачів роботи актуальним потребам бізнесу.

Для подолання кадрового дефіциту держава розширює програми професійного навчання та перекваліфікації. За перше півріччя безкоштовне навчання пройшли 37 тис. громадян. Майже 30 тис. осіб здобували нові професії, зокрема понад 20 тис. навчалися у центрах професійно-технічної освіти служби зайнятості. Ще 4,1 тис. українців отримали ваучери для підвищення кваліфікації або здобуття нової спеціальності.

Найбільш активно роботодавці знаходять працівників у сферах торгівлі, логістики та послуг. Найбільше вакансій за пів року вдалося закрити за такими професіями:

• продавець продовольчих товарів — 6,7 тис.;
• водій автотранспортних засобів — 6,2 тис.;
• кухар — 3,3 тис.;
• бухгалтер — 2,7 тис.;
• охоронник — 2,4 тис.;
• адміністратор — 2,2 тис.

Водночас на ринку праці залишаються вакансії, які практично не викликають інтересу серед кандидатів. За інформацією служби зайнятості, окремі спеціальності регулярно з’являються у базі вакансій, однак не отримують жодного відгуку від потенційних працівників.

До таких професій належать машиніст автомотриси, помічник машиніста електропоїзда, поїзний електромеханік, моторист, машиніст установок збагачення та брикетування, мийник літальних апаратів, технік-метеоролог і завідувач ветеринарної клініки.

У службі зайнятості наголошують, що подолати кадровий дисбаланс можна лише шляхом адаптації системи професійної освіти до потреб економіки та розширення можливостей для перекваліфікації дорослого населення. Саме тому держава продовжує інвестувати у програми навчання, які допомагають громадянам здобувати затребувані на ринку праці професії.