Громадський сектор просить закласти 3,8 млрд грн на Суспільне мовлення

Українські громадські організації звернулися до органів державної влади із закликом забезпечити належне фінансування Суспільного мовлення у 2027 році. Автори звернення наголошують, що повне виконання норм законодавства є необхідною умовою для розвитку незалежного мовника, виробництва українського контенту та зміцнення інформаційної безпеки держави.

У заяві зазначається, що у проєкті державного бюджету на 2027 рік необхідно передбачити для Суспільного мовлення 3,8 млрд грн. Саме така сума відповідає вимогам закону, який визначає фінансування мовника на рівні 0,2% видатків державного бюджету без урахування оборонних витрат.

За словами підписантів, повне фінансування дозволить не лише забезпечити стабільну роботу мовника, а й розширити виробництво національного контенту, у тому числі за участю незалежних українських продакшн-компаній.

«Ця сума дозволить не лише підтримувати існування, а й більше інвестувати у виробництво національного контенту як самим Суспільним, так і незалежними виробниками за стандартами Суспільного. Ми щиро переконані, що належне фінансування Суспільного, медійної і культурної сфери є довгостроковою інвестицією, яка серед іншого дозволить долати наслідки війни в майбутньому», — йдеться у заяві.

Суспільне назвали важливим елементом інформаційної безпеки

Автори звернення наголошують, що за десять років Суспільне пройшло шлях від державного мовника до сучасної мультимедійної платформи, яка працює на телебаченні, радіо, цифрових платформах і в соціальних мережах.

У заяві згадуються інформаційні, документальні та дитячі проєкти мовника, зокрема «Бробакс», «9:20 Є Конституція», «Природний кордон», «Колапс: як українці зруйнували імперію зла», а також проєкт «Суспільне Медіатека», окремі відео якого регулярно набирають значну популярність у соцмережах.

Підписанти також звертають увагу, що Суспільне забезпечує доступ до новин навіть у регіонах, де через бойові дії виникають перебої з інтернетом або іншими засобами зв’язку.

«Після зброї — український контент»

Окрему увагу громадські організації приділили ролі інформаційної боротьби під час війни.

На їхню думку, Росія продовжує активно використовувати інформаційний простір для впливу на міжнародну підтримку України, поширення дезінформації та спроб розколоти українське суспільство.

Саме тому виробництво якісного українського контенту вони називають одним із ключових елементів національної стійкості.

«Виробництво національного, україномовного контенту має стояти в пріоритетах після виробництва зброї», — наголошують автори звернення.

Вони також зазначають, що забезпечення фінансової та інституційної незалежності Суспільного мовлення є одним із важливих критеріїв виконання Україною зобов’язань на шляху до європейської інтеграції.

Спільну заяву підписали Центр демократії та верховенства права, Інститут масової інформації, ГО «Жінки в медіа», ГО «Український інститут медіа та комунікації», ГО «Платформа прав людини», ГО «ДІІ — Україна», Фундація «Суспільність», ГО «Лабораторія цифрової безпеки», Інститут демократії імені Пилипа Орлика, ГО «Детектор медіа», Громадянська мережа «Опора», Фундація Пилипа Орлика, Центр досліджень визвольного руху, Центр аналізу інформації «Лакмус» та Мережа захисту національних інтересів «АНТС».