Майже 30 тисяч українських компаній змінили керівників від початку року — дослідження VKURSI

В Україні з початку 2026 року відбулося понад 79 тис. корпоративних змін, що стосувалися керівництва, власників, юридичних адрес і назв компаній. Такі дані оприлюднила платформа великих даних VKURSI, проаналізувавши інформацію з державних реєстрів.

Найпоширенішою зміною стала зміна керівника підприємства. Від початку року директорів змінили 29 807 юридичних осіб. Найбільше таких випадків зафіксовано у Києві та Київській області — 9960 компаній. Далі йдуть Дніпропетровська область із 2475 змінами, Львівська — 2183, Одеська — 1821 та Харківська — 1806.

Зміни у складі засновників відбулися у 27 654 компаніях. Найактивніше власники змінювалися у сфері оптової та роздрібної торгівлі — 6300 підприємств. Значна кількість таких випадків також припала на операції з нерухомістю — близько 3000 компаній, а також на переробну промисловість — майже 2800 підприємств.

Ще 13 783 юридичні особи змінили юридичну адресу. Найбільше таких змін також припадає на Київ і Київську область — 5486 випадків. Далі розташувалися Дніпропетровська область (1006), Львівська (903) та Харківська (897).

Крім того, від початку року 8003 компанії змінили свої найменування. Найчастіше це робили підприємства сфери оптової та роздрібної торгівлі — 1670 юридичних осіб. До числа лідерів також увійшли компанії, що надають інші види послуг (1182), заклади освіти (822), підприємства професійної, наукової та технічної діяльності (749) і переробної промисловості (493).

Водночас зміна основного виду економічної діяльності залишалася порівняно рідкісним явищем. З початку року основний КВЕД змінила 191 компанія. Найбільше таких випадків зафіксовано у сфері оптової та роздрібної торгівлі — 37 підприємств, переробній промисловості — 20, а також у сільському господарстві, інформаційно-телекомунікаційному секторі та сфері операцій з нерухомістю — по 17 компаній.

У VKURSI нагадують, що 14 липня Національний банк України надіслав банкам рекомендації щодо фінансового моніторингу, у яких окремо звернув увагу на корпоративні зміни як один із можливих індикаторів ризику. Регулятор рекомендує фінансовим установам враховувати часті зміни керівників, власників, юридичних адрес, назв або видів діяльності компаній без очевидної економічної причини, а також аналізувати інформацію про кінцевих бенефіціарів і характер взаємодії з новоствореними контрагентами.

Аналітики зазначають, що самі по собі такі зміни не свідчать про порушення законодавства і є звичайною частиною розвитку бізнесу. Водночас у межах ризик-орієнтованого підходу банки дедалі більше оцінюють не окремі факти, а їхню сукупність, частоту та логіку, формуючи комплексну оцінку ризиків клієнта під час фінансового моніторингу.