Українські мережі АЗС чекатиме хвиля банкрутств, – ЗМІ

Український ринок світлих нафтопродуктів переживає трансформацію. Втрати станцій та нафтобаз після першого року війни, зменшення кількості клієнтів через міграцію та значне зростання роздрібної вартості пального — ключові тренди минулого року. Ринок перенасичений і це може призвести до масових банкрутств та закриття станцій, очікують найбільші гравці.

NV Бізнес розібрався, які саме мережі можуть першими пустити «під ніж» свої АЗС та АЗК.

В Україні до війни було майже 8000 роздрібних точок продажу пального.

На нашу кількість населення, кількість авто — це в три рази більше, ніж в Європі, розповідає NV Бізнес аналітик компанії Нафторинок Олександр Сіренко. Кілька років тому підіймалося питання про потребу ввести заборону на будівництво нових АЗС, але цього не сталося, нагадує він.

Нові реалії

Більше того, у багатьох регіонах країни і сьогодні зводяться нові та розширюються АЗК, які вже існують. Наприклад, лише на в’їзді до Житомира з боку Києва у минулому році з’явився новий АЗК мережі UPG. Поруч розширюється комплекс WOG, біля якого навіть з’явиться ресторан швидкого харчування McDonald`s. А із західного боку Житомира на трасі запрацював АЗК під брендом Prime. Хоча декілька останніх років тут була недобудова.

Через війну спостерігається нетипова ситуація, констатує директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн. Споживання впало через фізичне знищення автомобілів та виїзд людей за за кордон, але всі АЗС лишаються працювати. Їхню доцільність має визначити ринок.

В пресслужбі ОККО зменшення обсягів споживання оцінюють в 35%, що співставно з падінням ВВП. «Але падіння попиту було нерівномірним, — відзначають в компанії. — Якщо на сході і півдні у 2022 році ринок впав на 70−80%, то на заході практично лишився на довоєнному рівні».

Через повномасштабне російське вторгнення кількість клієнтів АЗС скоротилося на 40%, підрахував Сіренко. «Тепер в нас певно в чотири рази більше заправок, ніж потрібно», — припускає він.

Тому на роздрібному ринку можна очікувати скорочення кількості станцій та комплексів, припускають співрозмовники NV. Хто знаходиться в зоні ризику?

АЗС ANP, що входить до мережі Авіас+ / Фото: NV Бізнес

Надлишкова пропозиція

За підсумками 2021 року лідером ринку була мережа АЗС під умовною назвою Авіас+, яку пов’язували з так званою групою Приват Ігоря Коломойського, розповідав в інтерв’ю Forbes-Україна СЕО мережі ОККО Василь Даниляк. Тоді вона об’єднувала близько 1600 станцій (Авіас, ANP, Сентоза, Укрнафта тощо). Її частка сягала 21%. Але минулого року приватівці опустилися на третє місце з часткою 10%.

Це сталося як внаслідок націоналізації Укрнафти (тепер більше 500 АЗС працюють окремо та займають приблизно 5% ринку) так і через складнощі з відновленням постачання світлих нафтопродуктів для потреб приватівської мережі після зупинки НПЗ Укртатнафта, який раніше контролювала група Приват.

У великих мережах, які відповіли на запит NV, висловлюються дуже обережно. «Найкращим суддею в цьому питанні є клієнт. Саме він гаманцем проголосує за якість та сервіс, який йому до вподоби», — кажуть у пресслужбі WOG.

В перші місяці повномасштабного вторгнення із 6000 зареєстрованих в Україні заправок працювало не більше 1000, нагадують в пресслужбі ОККО. «Згодом, коли ситуація з постачанням налагодилася, ті заправки, що стояли закриті, почали відновлювати роботу, але їхні клієнти на той час уже перетекли до інших мереж, і не всі повернулися», — розповідають в компанії.

Куюн прямо каже, що у зоні ризику знаходиться більшість мереж так званого економ-класу. Їхній найбільший представник — мережа групи Приват. «Це здебільшого старі станції з мінімальними обсягами продажів, — констатує він. — В цілому оцінюю у ризикованій зоні 30% АЗС або біля 2000 одиниць».

Примітно, що АЗС Авіас, ANP та інші, що пов’язують з Коломойським, останні місяці продавали бензин та дизпаливо за цінами, що дорівнювали або навіть перевищували вартість нафтопродуктів у мережах, що надають більш преміальний сервіс (див. графік). Паливо тут коштувало на 4−5 грн/л дорожче ніж на станціях Укрнафти, які до осені 2022 року фактично вели однакову цінову політику з Авіас+. Лише у квітні приватівці змогли зменшити ціни на 2−3 гривні, щоб повернути прихильність своїх традиційних клієнтів.

Зміна роздрібної ціни бензину А-95 у найбільших мережах АЗС України, грн/л / Фото: NV Бізнес

Не лише негатив

Попри радикальні зміни на ринку та часткове знищення інфраструктури, минулий рік для ключових українських гравців виявився фінансово успішним. Тому вони займаються покращенням мереж.

«В 2023 році WOG робитиме основний акцент на оновленні своїх АЗК та покращенні клієнтського досвіду», — розповіли в пресслужбі групи. В компанії вже відкрили оновлений АЗК у Києві. В квітні анонсують завершення реновації ще одного столичного комплексу.

В ОККО також робитимуть зовнішній та внутрішній ребрендинг комплексів, відновлюватимуть деякі АЗК, що постраждали під час бойових дій. Хоча раніше керівництво компанії натякало, що зацікавлені в розширенні мережі за рахунок активів деяких конкурентів.

Які фактори ключові для успішності нових станцій? «Якість пального — це якір. Потім сервіс», — впевнений Куюн. Споживачі також орієнтуються на ціну, зовнішній вигляд АЗС та впізнаваність бренду, додає Сіренко.

«Для клієнта важливим є комплексний сервіс, він навряд буде окремо розглядати якість пального, смак кави чи асортимент кафе для всієї родини — клієнт вже давно орієнтується на закриття базової потреби в одному місці», — упевнені в пресслужбі WOG.

В ОККО уточнюють, що за час повномасштабної війни споживач змінився: «Для людей стало важливо те, з чим асоціюється бренд, чи є проукраїнським, чи не має він російського коріння, чи допомагає армії, суспільству, чи платить податки».

Головний виклик 2023-го — підвищення податків на пальне, яке відбудеться з 1 липня цього року. «Це призведе до скорочення споживання, конкуренція додатково загостриться. У зв’язку з цим я очікую поновлення схем ухиляння від сплати податків задля формування привабливої цінової пропозиції», — каже Куюн. Тому держава має запобігти черговому розквіту нелегальних станцій.

Для того, щоб вижити, мережі боротимуться за клієнтів. «Але, наприклад, таких проявів дефіциту пального, як у 2022 році, бути точно не повинно», — упевнені в ОККО.

Джерело