Україна та дев’ять європейських країн створили Антибалістичну коаліцію: що передбачає новий оборонний союз

Лідери України, Великої Британії, Франції, Німеччини, Данії, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії та Швеції офіційно домовилися про створення інтегрованої Антибалістичної коаліції. Відповідну заяву було ухвалено під час першого засідання коаліції, яке відбулося у Парижі в межах саміту «Коаліція охочих».

Згідно зі спільною декларацією, країни-учасниці мають намір об’єднати можливості оборонної промисловості, науково-дослідний потенціал та бойовий досвід для розробки єдиного європейського ракетного потенціалу, насамперед у сфері протиракетної оборони.

У документі наголошується, що безпека Європи потребує створення інтегрованої архітектури протиракетної оборони, здатної стримувати та нейтралізовувати майбутні ракетні загрози. Автори заяви підкреслюють, що таку систему необхідно будувати на основі колективної роботи, відкритості технологій та тісної промислової кооперації між партнерами. При цьому нова коаліція не має на меті замінити вже існуючі комплекси протиракетної оборони. Навпаки, вона повинна доповнити наявні європейські системи та інтегрувати їх у єдину архітектуру захисту.

Президент України Володимир Зеленський після зустрічі заявив, що сильна протиракетна оборона є одним із ключових чинників завершення війни.

За його словами, що більше Україна матиме засобів для перехоплення російських балістичних ракет, то менше шансів у Кремля використовувати ракетний терор як інструмент тиску. Президент також подякував французькому лідеру Емманюелю Макрону за організацію першого засідання новоствореної коаліції.

Окрему увагу під час саміту приділили перспективній пан’європейській системі протиракетної оборони Freya. Зеленський зазначив, що вона має не замінити вже існуючі комплекси, а створити додатковий рівень захисту над усією Європою, зробивши його швидшим у розгортанні та економічно ефективнішим. У день проведення саміту українська оборонна компанія Fire Point вперше представила антибалістичні ракети FP-7.x, які розробляються саме для системи Freya. Проєкт позиціонують як майбутній пан’європейський протибалістичний щит, що перебуватиме у спільній власності держав-партнерів.

Чому виникла потреба у новій системі

Поштовхом до створення Антибалістичної коаліції стало суттєве погіршення ефективності перехоплення російських балістичних ракет в Україні.

За даними Forbes Ukraine, якщо на початку 2026 року українська ППО збивала майже 40% таких цілей, то навесні цей показник знизився приблизно до 20%, а в середині літа наблизився до нуля. Зокрема, під час масованої російської атаки на Київ 6 липня не вдалося перехопити жодної балістичної ракети.

Саме на цьому тлі активізувалася робота над системою Freya. Її концепцію ще у травні представив співвласник Fire Point Денис Штілерман. Наприкінці травня він повідомив, що розробка ведеться у співпраці з кількома європейськими державами та вже перейшла до етапу випробування прототипів.

За попередніми оцінками розробників, у разі успішного проходження випробувань перше бойове перехоплення балістичної ракети новою системою може відбутися вже до кінця 2026 року.

Передбачається, що Freya інтегруватиметься в українську систему протиповітряної та протиракетної оборони через натівський протокол Link-16. Для підключення радіолокаційних станцій планується використовувати стандарт ASTERIX, а для корекції польоту ракет — технологію full-duplex, що має забезпечити ефективну взаємодію між усіма елементами майбутнього європейського протиракетного щита.