Кремль готується до хвилі корпоративних банкрутств — Служба зовнішньої розвідки

Державна дума росії схвалила у другому читанні законопроєкт про реформу корпоративного банкрутства. Документ передбачає докорінну зміну чинної моделі, яка нині здебільшого завершується ліквідацією підприємств, і запровадження єдиної процедури реструктуризації боргів.

Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, попри офіційні заяви про необхідність збереження підприємств і робочих місць, прискорений розгляд законопроєкту збігся з погіршенням фінансового становища корпоративного сектору рф. На думку розвідки, реформа має допомогти владі штучно відтермінувати хвилю банкрутств.

За даними СЗР, чинна система фінансового оздоровлення бізнесу фактично виявилася неефективною. Протягом 2025 року процедуру зовнішнього управління застосували лише у 51 справі, а фінансове оздоровлення — лише у восьми. Загалом реабілітаційні процедури становили менш як 1% усіх корпоративних банкрутств, тоді як переважна більшість справ завершувалася продажем активів і ліквідацією компаній.

Реформа передбачає запровадження єдиної процедури реструктуризації, яка має замінити кілька існуючих механізмів. Компанії отримають можливість укладати досудові угоди з кредиторами та затверджувати плани погашення заборгованості. Водночас закон встановлює низку обмежень для боржників. Зокрема, без погодження антикризового керуючого вони не зможуть залучати нові кредити, укладати фінансові угоди з пов’язаними структурами або вільно розпоряджатися великими активами, продаж яких здійснюватиметься за новими правилами.

Борговий тиск посилюється

У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що реформа відбувається на тлі стрімкого накопичення боргів російських підприємств.

Станом на кінець квітня 2026 року сукупні зобов’язання корпоративного сектору рф досягли 293 трлн рублів (близько 3,85 трлн доларів). Обсяг простроченої заборгованості за рік зріс на 18% — до 7 трлн рублів (майже 92 млрд доларів).

За оцінками розвідки, дедалі більше російських компаній змушені брати нові кредити для погашення попередніх боргів. На виплату відсотків вони вже витрачають майже 37% свого прибутку, що суттєво обмежує можливості для розвитку та інвестицій.

На думку Служби зовнішньої розвідки України, нові правила дозволять Кремлю відкладати юридичне банкрутство підприємств і не допустити одночасного виведення на ринок великої кількості проблемних активів, що могло б ще більше дестабілізувати економіку.

Водночас механізми реструктуризації, ймовірно, застосовуватимуться вибірково. Передусім державну підтримку можуть отримати підприємства оборонно-промислового комплексу, об’єкти критичної інфраструктури, великі містоутворюючі підприємства та компанії, які виконують державні замовлення Кремля.

У СЗР вважають, що ухвалення реформи свідчить про спробу російської влади адаптувати законодавство до зростаючих фінансових ризиків у корпоративному секторі на тлі високих відсоткових ставок, скорочення прибутковості бізнесу та погіршення платіжної дисципліни.