У парламенті закликали до модернізації режиму Defence City для ОПК

Повномасштабна війна суттєво змінила роль оборонно-промислового комплексу в економіці України. Якщо раніше ОПК сприймався як окремий сектор державної політики, то сьогодні він дедалі більше стає фундаментом економічної стійкості, технологічного розвитку та безпеки країни. На цьому тлі в Україні був запущений спеціальний податковий та митний режим Defence City, покликаний стимулювати розвиток оборонного виробництва. Однак, як зазначають учасники ринку та представники влади, чинне законодавство потребує доопрацювання та адаптації до реалій воєнної економіки.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що Defence City має стати одним із ключових інструментів нарощення виробничої та технологічної спроможності українського ОПК.

За його словами, головна ідея спецрежиму полягає у тому, щоб залишати більше ресурсів усередині оборонних підприємств — для модернізації виробництва, наукових досліджень, розвитку R&D та залучення інженерних кадрів.

Водночас на практиці реалізація Defence City стикається з низкою проблем.

Серед головних перешкод учасники ринку називають:

• відсутність чітких критеріїв аудиту компаній для входження до спецрежиму;
• невизначеність вимог до обороту підприємств;
• надмірно жорсткі критерії допуску;
• ризик витіснення малого та середнього defence-tech бізнесу.

Представники галузі наголошують, що окремі норми фактично створюють переваги для великих виробників, тоді як інноваційні стартапи та невеликі компанії можуть залишитися поза системою підтримки.

Гетманцев підкреслив, що ефективність Defence City напряму залежатиме від того, наскільки система буде відкритою для інноваційних команд та defence-tech стартапів. За його словами, у багатьох країнах саме оборонні розробки ставали джерелом технологій подвійного призначення та стимулювали розвиток цивільних індустрій. У цьому контексті він наголосив, що частина оборонних витрат має працювати не лише на поточні потреби фронту, а й на створення нової оборонно-технологічної екосистеми України.

Окремо Гетманцев звернув увагу на ризики надмірної залежності від імпорту озброєння та комплектуючих. Як приклад він навів Польщу, яка після 2022 року суттєво збільшила оборонні витрати — з 2,2% ВВП у 2021 році до приблизно 4,5% ВВП у 2025-му. Водночас близько 80% капітальних оборонних витрат припадало саме на імпорт. На думку голови податкового комітету Ради, для України імпорт у короткостроковій перспективі залишається вимушеним через потреби фронту, однак стратегічним завданням має стати поступове збільшення внутрішнього виробництва. Передусім ідеться про дрони, боєприпаси, ремонт і модернізацію техніки, електроніку, засоби зв’язку, програмне забезпечення та інші суміжні технології.

Саме тому, за словами Гетманцева, Defence City має працювати не лише як система податкових преференцій, а як повноцінна промислова політика для розвитку українського оборонно-технологічного сектору.